Децентрализация удалась. Главное - правильно ее завершить

У ніч з 28 на 29 грудня 2014 року Верховна Рада ухвалювала бюджет та супровідні закони. Тоді гаряче обговорювали, що депутати голосували за проєкт бюджету, навіть не маючи його тексту. Проте в ту ж ніч Рада ухвалила зміни до Бюджетного кодексу. Вони не привернули значної уваги, проте саме вони розпочали реформу децентралізації. Відтоді пройшло п'ять років, і ми можемо оцінити здобутки реформи. 

На офіційному сайті, присвяченому децентралізації, вказано, що вона потрібна для того, щоб люди могли впливати на якість публічних послуг, що вони отримують. Для цього об’єднані територіальні громади наділили більшими повноваженнями та більшими фінансовими ресурсами.

Аби перевірити, чи зросла довіра людей до того, як їм надають публічні послуги, ми проаналізували, чи стали люди сплачувати більше податків до місцевого бюджету. Зокрема, аналізували єдиний податок, що сплачують ФОПи та юридичні особи.

Нобелівський лауреат з економіки Роджер Маєрсон пише, що за умов централізації місцеві мешканці можуть "покарати" владу за неякісні публічні послуги лише несплатою податків, тоді як у децентралізованій моделі вони мають більший вплив на прийняття рішень. Тому якщо люди відчувають більше довіри до того, як за їхні податки їм надають публічні послуги, вони їх більше сплачують.

Наше дослідження показало, що створення ОТГ з населенням менш як 5000 жителів, збільшує єдиний податок з ФОПів на людину на 16,1%, а єдиний податок з юросіб - на 2,3% у порівнянні з тими населеними пунктами, що не об’єдналися. Створення ОТГ з населенням понад 5000 жителів збільшує єдиний податок з ФОПів на 4,9%.

Читайте також - Що не так з найважливішим законопроєктом про децентралізацію?

Це може бути пов’язано зі збільшенням підприємницької активності, виходом бізнесу з тіні або банальною перереєстрацією ФОПів до населених пунктів, що належать до ОТГ.

Проте, всі ці варіанти означають, що в ОТГ зросла довіра мешканців до того, як використовують їхні податки і надають за них публічні послуги. Такий висновок підсилює те, що в менших громадах податки стали платити швидше, ніж у більших. Там легше контролювати, на що йдуть кошти громади, тому більше мотивів сплачувати їх до бюджету.

Отже, децентралізація вдалася. Там, де створили ОТГ, мета децентралізації досягнута - люди можуть впливати на якість публічних послуг.

У цьому ж дослідженні виявилося, що політично розподілена субвенція на соціально-економічний розвиток, не збільшує підприємницьку активність (принаймні платників єдиного податку). Тобто, на економічний розвиток не впливає. Це означає, що субвенція є не тільки політично розподіленою, а марною та недоцільною, оскільки не виконує своєї функції.

Читайте також - Децентралізація по Зеленському. Що з нею не так

Наразі тривають спроби завершити реформу децентралізації. Зокрема, вступив у дію закон, який дозволяє примусово об’єднувати громади. Крім того, президент Володимир Зеленський подавав проєкт змін до Конституції, які передбачають інститут префектів, що можуть скасовувати рішення громад. Проєкт зняли з розгляду Верховної ради, "щоб знайти компромісну позицію". 

Дуже важливо завершити реформу децентралізації так, аби не підірвати довіру мешканців до неї. Зокрема люди мають бути впевнені, що ніхто з центру не може втрутитися у прийняття рішень на місцях або скасувати їх.

Крім того, не варто примусово переформатовувати добровільно утворені громади, оскільки це посилить конфлікти всередині громад, зменшить довіру до центральної влади та реформи загалом. А субвенцію на соціально-економічний розвиток потрібно скасувати, оскільки вона не виконує свою функцію та є політично розподіленою.