Депутатский дневник: что же удалось увезти из Трускавца

Якби не було Школи Зе!Депутата, її варто було би придумати. Незважаючи на спілкування нон-стоп з 9 і до 22, я досі зустрічаю нових колег по фракції. Всі знають, що 254 людини – це дуже багато, але мало хто усвідомлює, що на практиці тобі потрібно понад 84 години, щоб познайомитись з усіма та поспілкуватись принаймні 20 хвилин.

Тим часом навчання добігає кінця. В четвертий день школи майбутні нардепи працювали за секторальними напрямками: освіта, податки, енергетика, оборона, інфраструктура та інші. На кожну тему – окремий викладач. Наприклад, міжнародну торгівлю читав Тарас Качка, енергетику – Юлія Ковалів та Всеволод Ковальчук.

Секторальний день був потрібен для того, щоб кожен з учасників вийшов з зони комфорту і дізнався більше про суміжні теми.  Не обійшлося й без дискусій: чи можна продавати український газ для населення за собівартістю (спойлер від лекторів – ні); чи потрібно обирати між економічним лібералізмом та підтримкою національного виробника і багато іншого. У відносно маленьких для нашої фракції групах з 70 людей ми нарешті почали дискутувати про політики та сенси.