Демобилизация Народного Фронта: причины и последствия

Політична сила, яка на парламентських виборах 2014 року набрала найбільше голосів у командному заліку (понад 22%), не братиме участі у командному заліку «великих перегонів» цього літа. І це, на жаль, виглядає логічним.

«Народний фронт» було створено колишніми членами ВО «Батьківщина» влітку 2014 року, напередодні дострокових парламентських виборів. Очолив партію тодішній прем’єр Арсеній Яценюк, під її прапорами зібралися політичні важковаговики – Андрій Парубій, Олександр Турчинов, Арсен Аваков. Політична сила зуміла обійти заклятих друзів з БПП на фініші перегонів, тим самим забезпечивши Арсенію Яценюку підстави для збереження прем’єрського портфеля. Низка представників «Народного фронту» увійшла до складу уряду, спільно з порошенківцями партія утримувала коаліційну єдність у парламенті, який ми переоберемо цього року.

Про успіхи «фронтовиків» сказано чимало, і ця політична сила справді створила не лише другу за чисельністю фракцію Верховної Ради восьмого скликання, але і досягла її монолітності. Патріотичні та підкреслено антиросійські настрої «НФ» знаходили широку підтримку громадян, проте партія не скористалася цим фактом у належний спосіб. Місцеві вибори 2015 року «Народний фронт» пропустив, а партійний з’їзд провів лише за три роки після перемоги на парламентських виборах. Брак партійної структури на місцях зіграв з популярною партією злий жарт. До того ж її супроводжувало чимало резонансних скандалів.

«Фронтовики» стали першими, кому довелося позбавитися одного з спонсорів через звинувачення у корупції. Микола Мартиненко склав депутатський мандат, проте це не зменшило наполегливості атак опонентів. Звільнення Арсенія Яценюка з посади прем’єра насправді було лише побічним ефектом прагнення Порошенка позбавитися противаги у вигляді Арсена Авакова, проте міністр внутрішніх справ виглядає і сьогодні, після президентських виборів, непохитним. Він вправно використовує інформаційних дублерів для маневрування та посилення власних позицій.

Наскільки успішним є Аваков в індивідуальному розряді, настільки потужними виявилися «фронтові» проблеми у командному заліку. Тому перемога Володимира Зеленського стала для політичної сили «чорною міткою», зруйнувавши шанси на збереження парламентської прописки. Не виключено, що кілька «фронтовиків» зуміють прорватися до наступного парламентського скликання по мажоритарних округах, де будуть нагадувати представників «Свободи» у нинішньому: тримати партійний прапор, проте без вагомого впливу на події. Арсеній Яценюк, хоча і перебуває у хорошій фізичній формі, не поспішає міняти смокінг тріумфатора-2014 на запилений костюм кандидата-мажоритарника.

Маю сумніви, що «Народний фронт» зможе вижити у нинішньому вигляді після відмови від участі партії у парламентських перегонах. Андрій Парубій вже дав зрозуміти, що його політичне майбутнє – поряд з Петром Порошенком, дехто з «фронтовиків» давно придивляється до «Батьківщини» та РПЛ, Олександр Турчинов не має намірів продовжувати кар’єру у парламенті. Демобілізація, одним словом, відбудеться вже скоро, залишивши Арсена Авакова без політичної партії, яка зможе висунути його кандидатуру для роботи в уряді. Втім, з цією проблемою Аваков, впевнений, впорається.

Читайте також: Утопление Самопомощи как дело рук самой Самопомощи