Борьба с коррупцией в оборонке: популизм или экстренная реформа?

“Армія. Мова. Віра” – саме з таким гаслом чинний Президент розпочав свою передвиборчу кампанію. За іронією долі саме корупція в армії стала його “ахіллесовою п’ятою” та основним аргументом його опонентів.

Якщо ж окремі “фахівці” беруться стверджувати, що не все так погано, то можливо вони нададуть свої контраргументи стосовно провалу виконання документів оборонного планування, наявного некомплекту сил і засобів в ООС чи низьких темпів нарощування спроможностей вітчизняного оборонно-промислового комплексу (а подекуди навіть деградації окремих підприємств при збільшенні державного фінансування оборонної промисловості в 100 разів порівняно з 2014 роком). Корумпованими виявились практично всі сфери оборонки – від забезпечення житлом військовослужбовців до закупівель озброєння і військової техніки.

Свідчення цьому – численні журналістські розслідування, звіти Рахункової Палати чи Державної аудиторської служби (інспекторів останньої фізично не допускали на державні оборонні підприємства). Як результат, останні 5 років були дуже комфортними для “бізнесменів у погонах”, адже жодного з фігурантів гучних скандалів не притягнули до відповідальності.

Президент добре обізнаний про існуючі проблеми. Приміром, Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО) з 2016 року надіслав на Банкову 6 досліджень про корупційні ризики, які містять понад 120 рекомендацій щодо їхньої мінімізації, у тому числі доклав значних зусиль для організації міжнародного фінансового аудиту Укроборонпрому. Станом на сьогодні НАКО отримав більш ніж достатньо порожніх запевнень.

Водночас, переломним моментом по істині можливо рахувати надзвичайно резонансне розслідування команди Дениса Бігуса. Саме цьому розслідуванню вдалось пробитись через стіну ігнорування напередодні виборів, реакцією чому стало позачергове засідання РНБО (06.03.2019) та відповідний Указ Президента, виконання якого могло б частково вирішити наявні проблеми ОПК і не тільки.

Мабуть доречно нагадати, що деякі пункти цього Указу мають бути виконані в місячний термін після його публікації, тобто вже до 20 квітня 2019 року, а саме:

1. Організація проведення із залученням міжнародних експертів аудиту Державного концерну «Укроборонпром» та підприємств – учасників цього концерну та інформування громадськості за його результатами.
2. Проведення громадських слухань з питань визначення особливостей перетворення державних комерційних підприємств ОПК в акціонерні товариства, а також залучення іноземних інвестицій в ОПК із забезпеченням при цьому державного контролю для нейтралізації потенційних загроз національній безпеці.
3. Розробка змін до Закону України “Про державне оборонне замовлення” (ДОЗ).

З 2016 року НАКО вів адвокацію як щодо розсекречення ДОЗу, так і аудиту та реформи Укроборонпрому. Очільники держави запевняли нас, що це складний процес, тому страви просуваються дуже повільно. Встановлені дедлайни постійно зсувались. А перед другий туром президентських виборів ми бачимо, що є  можливості блискавично швидкого виконання Указу президента.

Так, згідно із  заявою голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергія Пашинського, зробленою 11 квітня 2019 року, частину Указу може бути виконано уже наступного тижня.

Нагадаємо, він анонсував підготовку законопроекта, який, мають презентувати наступного тижня на засіданні РНБО (середа-четвер, 17-18.04.2019), та до 19.04.2019 зареєструвати його у Верховній Раді.

Законопроект серед іншого, повинен розсекретити понад 80% ДОЗ, дозволити створення спільних оборонних підприємств із стратегічними партнерами та ліквідувати Укроборонпром, передавши підприємства, що входять до нього під управління центрального органу виконавчої влади, який відповідатиме за оборонну промисловість.

Втім, необдуманий підхід до питань реформування ОПК може створити значні ризики, адже у пропозиції пана Пашинського, на жаль, не згадується про необхідність проведення аудиту. Саме цей крок мав бути чи не основним для прийняття рішення щодо подальшої долі державного сектору ОПК.

Законопроект, який пропонує Сергій Пашинський, у випадку його правильної імплементації може стати значним кроком уперед для української оборонної промисловості та сприятиме виконанню Указу Президента. Сьогодні реформа ОПК – це навіть не питання політичного іміджу перед парламентськими виборами. Це, насамперед, питання ефективного забезпечення обороноздатності України в умовах протистояння російській військовій агресії, відновлення довіри міжнародної спільноти та підтвердження взятих зобов’язань на шляху євроатлантичної інтеграції нашої Держави.

Питання того, чи встигне Верховний Головнокомандувач ЗС України навести лад з корупцією в оборонному секторі, не риторичне. Гіпотетично, частково може,  адже всі важелі у нього є. Не залежно від результатів виборів, Петро Порошенко перебуватиме на посаді ще до моменту інавгурації. Час на зміни є, та чи є бажання? Впевнені, що за лічені дні суспільству стане зрозуміло чи усі проанонсовані зміни  - це фінальний ривок відчайдушного передвиборчого популізму, чи дійсно кроки у напрямку прискорення антикорупційної реформи у оборонці.

Тарас Ємчура,
Сергій Москалюк,
аналітики Незалежного антикорупційного комітету
з питань оборони (НАКО  - Трансперенсі Інтернешнл)