Бессильные нового созыва: вызовы для малых парламентских фракций

Коли 29 серпня відбудеться перше засідання Верховної Ради 9 скликання, українці гарантовано побачать найбільшу за часи незалежності владну фракцію. Хтось чекає від неї дива, хтось уже щиро ненавидить. У парламенті також буде досить велика проросійська опозиція. 43 народних депутати Опозиційної платформи - За життя на чолі з Юрієм Бойком рватимуть тільняшку за дружбу з Москвою. Тут також усе зрозуміло і без сюрпризів – «мир, газ, язык». Стилістично їхня риторика навряд чи помітно відрізнятиметься від опозиційної Партії регіонів зразка 2007 року.

Але якими будуть три інших фракції нового парламенту? Поки це одне з найбільших питань. Не стільки для політичних експертів, скільки для самих політиків. Бо йдеться не про те, щоб класифікувати їх з точки зору політології. Чи визначити як саме їх мають називати журналісти. Яке позиціонування виберуть для себе Батьківщина, Європейська солідарність та Голос? І це не просто складні комунікаційні виклики, а швидше питання політичного виживання.

Цілком природньою в такій ситуації могла б бути позиція під умовною назвою «відстоювати цінності». Тобто визначатися які документи підтримувати, а за що не голосувати, відповідно до заявленого партійного курсу. Правда в тому, що в українських реаліях ця цілком цивілізована формула не працює. Бо в очах виборця вона виглядає не інакше як «і до розумних, і до красивих». Якщо не вірите, запитайте тих, кого у 2014 році називали новими обличчями. І де тепер фракція Самопоміч?