Альтернативная реальность Коломойского. Фактчек интервью Бигусу

Останнім часом колишній співвласник найбільшого в Україні банку, ПриватБанку, Ігор Коломойський у своїх інтерв'ю часто розповідає про економічний стан України та обговорює з журналістами політичні рішення можновладців. Та його твердження - не завжди правдиві.

Де ж Коломойський намагався сказати журналістам неправду? VoxCheck перевірив обидві частини інтерв'ю команді Bihus.Info.

Частина перша

Ігор Коломойський вважає, що звинувачення у шахрайстві по ПриватБанку, - це брехня Національного банку та влади. Але насправді це були результати масштабного розслідування детективного агентства Kroll та консалтингового агентства AlixPartners, озвучені 16 січня 2018 року на брифінгу Національного банку.

За цими даними, понад 95% корпоративного кредитного портфеля ПриватБбанку було надано пов'язаним з акціонерами особам, а 75% всього кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 афілійованим з акціонерами компаніям.

За даними Держстату, в грудні 2013 року в Україні проживало 45,2 млн людей, в березні 2019 року - 41,9 млн людей.

Тобто постійне населення зменшилося на 3,3 млн, а не на 13 млн. Крім того, дані 2019 року не враховують населення АР Крим та Севастополя. Для більш точних даних необхідний перепис населення, якого не було з 2001 року.

Мова про облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Це державні цінні папери, за рахунок яких ПриватБанк докапіталізували під час націоналізації. Загалом держава "влила" в банк 155 млрд грн у вигляді ОВДП.

Формально ОВДП - це забезпечення під кредитний портфель банку із визначеним рівнем рівня ризиковості. Ці папери, по суті, замінюють банківські кредити: доки ОВДП знаходяться на балансі банку, держава сплачує відсотки за ними так само, як позичальники сплачували б відсотки за кредитами. А якщо банку не вистачає капіталу, наприклад, для погашення відсотків за депозитами, Національний банк може монетизувати ОВДП, тобто викупити їх у банку за "живі" кошти.

Втім, влиття в банк ОВДП було необхідне для того, щоб замінити забезпечення за непрацюючими кредитами. Так, за розслідуванням детективного агентства Kroll, близько 95% кредитів, що були в ПриватБанку до націоналізації, видавалися пов'язаним особам та без адекватних застав. Тому найголовніше призначення ОВДП - виступити забезпеченням "непрацюючих кредитів", а генерація відсотків - лише побічний результат.

Хоча Коломойський називає правильну суму ОВДП (155 млрд грн), він каже неправду, коли стверджує, що облігації не монетизовані. Насправді НБУ уже двічі викупив ОВДП на 27,2 млрд грн. В подальшому, якщо банку буде потрібен ресурс для своїх операцій, наприклад, розрахунків за кредитами чи сплати відсотків за депозитами - НБУ може провести чергові викупи ОВДП.

Мова - про зміну облікової політики заставного майна. У червні 2016 року Національний банк скасував постанову №23 від 2012 року, яка регулювала порядок формування резервів. Натомість було ухвалено постанову №351 яка вступила в дію в 2017 році і грунтувалася на Базельських принципах банківського нагляду. Але ці зміни стосувалися всіх банків, а не лише ПриватБанку.

Ігор Коломойський не вперше стверджує, що ПриватБанк більше не приносить прибутку, а прибуток, відображений у звітності, сформований за рахунок надходжень від відсотків за ОВДП. Ми спробували розібратися, що насправді відбувається в банку, і чи приносить він прибуток.

За даними консолідованої фінансової звітності за 2018 рік, чистий прибуток банку склав 12,79 млрд грн. Це понад 40% від всього капіталу банку. За даними звітності, у попередні роки цей показник не перевищував 13%.
Доходи від цінних паперів (ОВДП) дійсно сумарно становлять понад 10,56 млрд грн (стор. 54 звіту). Тобто ці надходження великі, але навіть без них ПриватБанк торік мав чистий прибуток на рівні 2,22 млрд грн.

Частина друга

ВВП на душу населення у Венесуелі в 2018 році становив 3,4 тисячі дол на  особу (за поточним курсом). За прогнозами МВФ, у подальшому ця цифра лише зменшуватиметься.  

Насправді, у Норвегії діє повноцінний ринок газу і населення платить ту ціну, про яку домовиться з виробником. Інша справа, що газ у Норвегії населенням майже не використовується через доступність інших, дешевших, джерел енергії (зокрема, гідро).

По-перше, МВФ надає кредити для підтримання макроекономічної стабільності на умовах проведення реформ, які повинні сприяти економічному зростанню. Негативно на економіку впливає саме невиконання програм співпраці з МВФ. Є багато країн, які співпрацювали з МВФ та стали економічно успішними. Наприклад, Угорщина, Польща, Ірландія.

По-друге, Україну аж ніяк не можна назвати багатою країною. Після перерви Фонд відновив співпрацю з Україною у 2014 році. Того року ми втратили 6,5% ВВП, але через економічну кризу та війну, а не через МВФ. За допомогою Фонду вдалося досягти макроекономічної стабільності на початку 2015 року.

За даними Держстату, в грудні 2013 року в Україні проживало 45,2 млн людей, в березні 2019 року - 41,9 млн людей. Тобто постійне населення зменшилося на 3,3 млн, а не 13 млн. Крім того, дані 2019 року не враховують населення АР Крим та Севастополя.

Ми не знаємо точно, які саме злочини мав на увазі пан Коломойський під такими, що скоюють "на побутовому грунті" адже це визначення стосується мотиву, а не класифікації. Проте з 487 133 кримінальних злочинів, скоєних 2018 року, 183 677 (37,7%) - тяжкі та особливо тяжкі злочини. 196 688 (40,4% від усіх) - злочини середньої тяжкості. Лише 106 768 (21,9% від усіх) - злочини невеликої тяжкості.

Іншими словами, 380 365 злочинів, або ж майже 80% від усіх - це особливо тяжкі, тяжкі та злочини середньої тяжкості, про які навряд чи можна сказати, що вони "не проблема".

Автори: Максим Скубенко, Анастасія Іванцова, Яр Батог

Текст опубліковано на правах інформаційного партнерства LIGA.net та VoxUkraine