Катастрофа Boeing 737: Москва бьет с носка и слезам не верит

Катастрофа українського Boeing в Ірані створює можливості для поширення дезінформації та маніпуляцій. Потужна російська пропагандистська машина навряд чи упустить нагоду цим скористатися.

Унікальний збіг. Збіг обставин виглядає справді унікальним: літак МАУ зазнав катастрофи за кілька годин після обстрілу Іраном американських військових баз в Іраці.

Ситуація надзвичайно сприятлива для використання стереотипів мислення мільйонів людей у різних куточках світу. Далеко не кожний відрізняє балістичну ракету від зенітної, але трагедія чіпляє багатьох з нас.  

Гібридна війна йде насамперед за свідомість, і масштабні трагедії лише підживлюють її оберти.

Фактор МН17. У березні 2020 року повинен розпочатися судовий процес над особами, причетними до загибелі над Донбасом у липні 2014 року лайнеру Boeing-777, який виконував рейс з Нідерландів до Малайзії. Жертвами цього вбивства стали 298 людей, сліди ведуть до Росії.

Прагнення російської державної машини спростувати версію Міжнародної слідчої групи серйозним успіхом не завершилися, тому Кремль може використати тактику "зустрічного полум’я", наповнюючи інформаційний простір України та світу різноманітними версіями про загибель українського лайнера.

Можливості для цього у Росії, на жаль, є.

Читайте також - Авіакатастрофа в Ірані: три виклики для держави Україна

Закритість Ірану та латентний антиамериканізм. Протистояння Ірану та США триває вже понад 40 років, і кожна з цих сторін має власних союзників та опонентів. 

Іран складно назвати у цій ситуації максимально відкритим  для світових медіа, у Сполучених Штатів, які очолює політично мотивований Трамп, логіка інформаційно-психологічного протистояння може взяти гору над доцільністю пошуку істини.

Свою роль можуть внести і латентний антиамериканізм, властивий багатьом європейським політикам та медіа.

Проте, варто розуміти, що офіційний Тегеран має бути зацікавлений у розслідуванні авіакатастрофи на своїй території із залученням експертів ІКАО.

Стан інформаційного простору України та фактор російської мови. У другій половині 2019 року в інформаційному просторі України все активнішими ставали різноманітні Телеграм-канали, які просували версії, вигідні або правлячій команді, або Кремлю.

Українська влада помітно мінімізувала опір російському гібридному впливу, часом мова може йти навіть про ознаки інформаційної капітуляції. На жаль, підтвердження цьому ми отримували регулярно.

Читайте також - Падіння українського Boeing 737 в Тегерані: хроніка катастрофи

Очевидно, що значна частина наших співгромадян в умовах підвищеної інформаційної активності продовжить отримувати інформацію з російськомовних джерел, а стан критичного мислення та медіаграмотності українського суспільства не дозволяє сподіватися, що "сенсації та розслідування" не будуть "заходити" немов розпечений ніж у масло.

Що робити?  Насамперед потрібна оперативна та узгоджена робота всіх державних органів, які є дотичними до розслідування катастрофи. Інформаційний простір потребуватиме компетентних оцінок та виваженої реакції.

Доцільно нагадати мільйонам громадян, що об’єктивну інформацію мають у собі "чорні скриньки", які мають бути знайдені на місці катастрофи, а їх розшифрування потребуватиме певного часу.