Сплеск емоцій після того, як в Ірані збили український літак, із зрозумілих причин ще довго не вщухне. Наразі з’являється нескінчена кількість текстів, присвячених тактичним або комунікаційним помилкам української влади в перші дні після катастрофи.

"Розбір польотів" - справа корисна, якщо він комусь потрібен. Наприклад, для мене, як і для більшості західних аналітиків і журналістів "загадковим" є те, хто порадив Володимиру Зеленському публічно просити інформацію, яку вже озвучили лідери англосаксонських країн. Таким чином, ми показали, що з нами не ділилися в реальному часі і не збиралися координувати те, щоб мали б координувати справжні партнери. Замість того, щоб хоча б публічно демонструвати єдність, створили іміджеву кризу з нічого.

Однак все це, разом з катавасією у презентації версій і багато ще чим, має бути нагодою для окремого аналізу. Але мене дивує, що ми майже не розуміємо, в епіцентрі яких міжнародних подій опинилися і, як результат, відсутність жодних дискусій, як цією ситуацією скористатися.

Разблокируйте чтобы читать дальше
Чтобы прочитать этот текст, пожалуйста, оформите подписку
Уже подписались?

Хотите стать колумнистом LIGA.net - пишите нам на почту. Но сначала, пожалуйста, ознакомьтесь с нашими требованиями к колонкам.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
авиакатастрофа в Иранепавел климкин