Зачем производить препарат против COVID-19, эффективность которого не доказана

Як тільки Міністерство охорони здоров’я України затвердило протокол лікування COVID-19, до нього виникло ряд запитань. Найперше тому, що в протокол включили препарати з недоведеною ефективністю.

Зараз у світі немає жодного препарату, який би дійсно був науково обгрунтованим для лікування нового коронавірусу. Клінічні дослідження тривають.

Попри застереження, ці ліки включили в протокол. Детальніше ми розбирали кожен з препаратів тут.

Щоб лікувати ними пацієнтів, хворі мають підписати інформовану згоду на таке лікування, адже препарати можуть мати серйозні побічні дії.

Наприклад, головна лікарка Олександрівської лікарні Києва, де лікують пацієнтів з COVID-19, Людмила Антоненко в ефірі ТСН сказала, що "Плаквеніл" (гідроксихлорохін. - Ред.) має великі побічні дії у хворих, які мають серцево-судинні захворювання. Всі препарати мають перехресну дію. Потрібно це враховувати, особливо у пацієнтів з хронічними захворюваннями". 

Читайте також - "Витягнемо всіх" .Як жителі самого зараженого міста в Україні рятують один одного

Ажіотаж навколо гідроксихлорохіну, викликав твіт президента США Дональда Трампа, в якому він написав, що комбінації з азитроміцином змінять історію медицини.

У клінічному випробуванні, в якому вивчали цю комбінацію, брали участь 42 пацієнта (26 з них отримували досліджуване лікування). Експерти вказують на недоліки дослідження: мало пацієнтів, не було засліплення та рандомізації, критики дослідження вказують і на конфлікт інтересів авторів. 

Такі труднощі не завадили впровадити протокол, на якому наполягав новий міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Тепер же інша історія. 

Голова парламентського комітету здоров’я нації Михайло Радуцький у своєму Facebook радісно відрапортував: українська фарма, а саме компанія Дарниця, починає виробляти гідроксихлорохін для лікування COVID-19. Компанія вже пройшла держреєстрацію на цю субстанцію.

Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте

У коментарях йому резонно зауважили, що приходять нові дані щодо неефективності гідроксихлорохіну (торгова назва Плаквеніл) у боротьбі з коронавірусом.

Наприклад, були вивчені історії хвороб 181 пацієнта з коронавірусом, яких госпіталізували у лікарні Франції. 84 людини отримували гідроксихлорохін, а 97 - ні. За сім днів померли або їх перевели на апарати штучного дихання 20,2% пацієнтів з першої групи і 22,1% з другої. Висновок французьких учених: статистично значущого ефекту лікування гідроксихлорохіном не мало, і застосовувати його для лікування COVID-19 не рекомендується (коментатор мав на увазі ось це дослідження, яке має статус pre print, його ще мають оцінити інші незалежні вчені).

У відповідь на це, Радуцький відписав: "Питання ж не у цьому препараті, а в тому, що українська фарма може швидко відповідати на виклики сьогоднішнього дня".

Тобто голову профільного комітету не насторожують висновки щодо цього експериментального препарату?

Читайте також - Побороти коронавірус. Що може допомогти українцям

Французьке агентство з безпеки медпрепаратів показало 43 випадки серцевих інцидентів, пов’язаних з гідроксихлорохіном. Воно підкреслює ризик надання недоведеного лікування пацієнтам із COVID-19.

Утім, досі не було жодної заяви ні міністра Степанова, ні інших чиновників МОЗ щодо того, чи переглянуть тепер протокол лікування коронавірусу, і заберуть звідти такі препарати.

Критики можуть сказати: "То що, краще було взагалі без протоколу?". Є різниця, чи давати експериментальне лікування у суворо контрольованих умовах, чи масово усій країні. 

До того ж, у нас був інший варіант. 

Читайте також - Самоізоляція і обсервація: яка різниця між цими заходами боротьби з COVID-19

Ще кілька років тому, МОЗ ухвалило наказ №1422. Його, до речі, допомагали створювати нинішній міністр юстиції Денис Малюська, який працював в офісі вже експрем’єра Олексія Гончарука. Цей наказ юридично захищає лікарів, які хочуть використовувати в своїй практиці протоколи лікування інших країн.

МОЗ, замість уніфікованого протоколу з препаратами без доведеної ефективності, могло публічно нагадати медикам про цей наказ і дати їм право вибору. Хоче конкретна лікарня лікувати, як у Великій Британії, лікуйте. Хочуть, як у Франції чи Бельгії, - гаразд. Внутрішнім наказом лікарні затверджують протокол, інформують пацієнта про вибір, і, якщо пацієнт за, лікують. 

Бо інакше виходить ситуація, що дослідження пішли вперед, з’являються нові дані щодо лікування коронавірусу, а ми лише наздоганяємо те, що вже неактуально.