Вирусные коммуникации МОЗ: паника, реклама и эксперименты

В епоху інформаційного хаосу, одним із ключових моментів боротьби з поширенням коронавірусу є чесна, відповідальна комунікація з населенням про рівень захворюваності, як уберегтися та протидіяти від вірусу, а найголовніше - де отримати допомогу. Тож, коли криза трапляється у сфері охорони здоров’я, хто, як не Міністерство охорони здоров’я, має стати флагманом такої комунікації.

В умовах пандемії, МОЗ мав робити саме антикризової комунікації, адже ніхто не очікував такого, і, відповідно, не був готовий і не мав алгоритму дій. Діяти та говорити з людьми треба було швидко, конкретно та чесно. Чи вдалось це міністерству? 

Послідовність цілей антикризових комунікацій дуже проста: встановити контроль, мобілізувати всіх причетних, попередити більш негативні наслідки і спільними зусиллями йти до "перемоги". 

Читайте также - Этот кризис все изменил. В том числе, и один из оплотов бизнеса - коммуникации

Коли настає момент для антикризових комунікацій, умови роботи, м’яко кажучи, не з приємних. Ти палаєш і все навкруги, від кожного наступного твого рішення залежить площа пожежі. Ціна помилки дуже висока. А послідовність помилок призводить до паніки, втрати довіри та посилює вплив фейків. 

З фейками в Україні давно немає проблем - ціла фабрика міфів, фінансована Росією, не втомлюється вкидати їх нам через паркан лопатою.  

Міністерство охорони здоров’я отримало карт-бланш. Окрім нескінченної уваги від ЗМІ та громадськості, відомство отримало не менший кредит довіри від них, колосальну підтримку всіх медіа та соцмереж. Наприклад, Viber пішов на безпрецедентний крок і пропушив всім користувачам підписку на канал Коронавірус_Інфо. 

Як міністерство використовує цю ситуацію, і хто йому в цьому "допомагає"? 

Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте

Вся Україна, споживаючи мозівський контент, одразу почала захлинатись від паніки. Повідомлення неслись цілодобово, сповіщення лунали навіть о першій ночі. При цьому інформація звідти потрібно було перевіряти. Сьогоднішні заяви могли йти всупереч вчорашнім. Нормативного підтвердження вони теж найчастіше не мали. 

Відтак, за короткий час (десь ще до 1 000 зареєстрованих випадків COVID-19), інформаційна політика МОЗу остаточно втратила зв’язок з реальністю.  

Перше та просте правило комунікації - кажіть правду. Якщо нормативна база все ще не дозволяє доплачувати лікарям - не кажіть, що всі вже щасливі. Тоді б не довелось міністру Степанову й досі пояснювати, де виплати, обіцяні ще в березні ексміністром Ємцем. 

Сюди ж лягає історія про захист корупції. МОЗ зірвав тендери ДП "Медичні закупівлі", аби "закупити якісний товар та захистити медиків", але костюмів все ще немає, при цьому щодня на SARS-CoV-2 інфікується нова сотня медиків. 

Читайте также - Спор Минздрава и Медзакупок Украины на 35,7 млн: что осталось за кадром 

Коли стало зрозуміло, що паніка в суспільстві на достойному рівні, і люди продовжують істерично скуповувати гречку та читати МОЗ, настав час капіталізації вкладень. 

Враховуючи, що бюджет України не може дозволити собі фінансування інформаційної діяльності, і державні пресслужби завжди працюють на голому ентузіазмі, стало питання, хто і як фінансує "важку комунікаційну артилерію" МОЗ в цей час. І відповідь, здається, сама прийшла від авторів каналів, разом з рекламою благодійних фондів бізнесмена Вадима Новінського та очільника МОЗу Максима Степанова.  

Після деяких невдалих пострілів з інформацією про благодійників, опис каналів Коронавірус_Інфо у Viber та Telegram змінився на "волонтерську спільноту, що авторизована МОЗ України". І ця "волонтерська спільнота" повідомляє нам інформацію від ВОЗ з посиланням на новини, а не першоджерело.

МОЗ, навіщо за таке вписуватись? Хоча б одна посадова особа міністерства має адміністративні права та доступ до контенту, який підписується його іменем?  

Тепер перейдемо до експериментів. Метою всіх міністрів охорони здоров’я від "слуг народу", а їх в нас вже три (!), було згортання медреформи. Хоча б якось повернутись до звичних і зрозумілих історій охорони закупівель, а не чийогось там здоров’я. Плюс качати гроші з бюджету за ліжко-місця, а не за одужання пацієнтів теж більше їм до вподоби. 

Читайте также - "Господин Степанов, вы не на 1+1". Как глава МОЗ убеждал депутатов медреформу свернуть

Але ядро реформи полягало в її інститутах. Просто так "повернути в зад" не вийшло. Треба було задіяти всі можливі інструменти, аби виховати ненависть до цих змін. 

Спільноти у меседжерах - сумарно з майже 4,5 млн користувачів через коронавірус - стали у нагоді. Почалось ідеологічне знецінення цих змін. МОЗ чи оця волонтерська спільнота, що рулить каналами, питає в нас:

Мені це "опитування" виглядає, як пропаганда та маніпуляція. Я звернувся до Катерини Рябченко, спеціаліста з моніторингу і оцінки управління з координації гуманітарних справ ООН, і попросив оцінити адекватність такого дослідження.

"Воно не має нічого спільного з ідеєю щось дослідити чи розібратись. Це ідеальний приклад ідеологічного забарвлення і пропаганди, адже запропоновані варіанти самі натякають на негатив", - почув від неї у відповідь. 

Порахуйте самі: серед десяти запропонованих відповідей, маємо: 

- одну нейтральну, коли важко відповісти;
- одну про безкоштовне лікування;
- одну про Європу, про медичні системи країн якої більшість уявлення навіть не має;
- дві позитивні, адже прощання із "совком" та покращення якості медичних послуг є метою цих змін;
- і цілих п‘ять негативних варіантів відповіді.

До того ж, ще до голосування, ти бачиш результати на цей момент і в тебе немає шансів визначити свою думку - ти знаєш, що обирає більшість і підсвідомо слідуєш цьому. 

Читайте также - Что не день, то новый экзамен для общества. В этот раз - на человечность

Таким комунікаційним кейсом все більше й більше пишається новостворений Інститут когнитивного моделювання, який нарешті офіційно взяв на себе відповідальність. 

Настільки новостворений, що займається лише комунікаціями МОЗу, точніше чергової команди його очільників. Тої самої команди МОЗ, яка остаточно виводить пацієнтів з фокусу своєї роботи, повертає медиків, які щойно отримали надію на гідну роботу, у минуле. 

Такі комунікаційники є просто інформаційними мародерами. 

Нинішній МОЗ постійно маніпулює та чинить психологічний тиск, про який потім головний санітарний лікар України Віктор Ляшко розповідає в інтерв’ю.

Коли ти працюєш в державних комунікаціях, твій клієнт та роботодавець - платники податків. І працювати ти маєш у їхніх інтересах, а не в інтересах умовного Степанова. 

Коли «пресслужба» просто видає бажане керівництва за дійсність, стає бездушним інструментом нав’язування політичної волі "хазяїна". Такі люди не просто позбавляють себе відповідальності за свою роботу, вони позбавляють себе гідності.