Cолнце, море, пляж: как безопасно провести коронавирусное лето. Интервью вирусолога

В кінці травня більшість українських областей послабили карантин, в Києві запустили метро, з 1 червня відкривають басейни, українцям дозволили іти на пляжі і купатися. 

Наскільки це виправдано і як нам пережити коронавірусне літо? Чи безпечно гайнути на море і на відпочинок за кордон? Про це LIGA.net розпитала докторку медичних наук Аллу Мироненко, завідувачку відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Громашевського НАМН України. Вона 30 років присвятила вивченню масових інфекційних захворювань і, мабуть, один з найбільших компетентних співрозмовників на коронавірусну тему.

Про те, наскільки влітку можна розслабитися

- У березні ви казали: є велика надія, що влітку буде перепочинок, оскільки COVID-19 - респіраторна інфекція. Зараз - ось-ось початок літа. Є нові дані, які підтверджують або заперечують такі надії? 

- Я й досі сподіваюся, що так воно і буде. Віруси не люблять сонця і вітру. Але це стосується поверхонь назовні. Ми виходимо потроху з карантину, але перехворілих на COVID-19, захищених зсередини, з імунітетом, насправді дуже мало. Поки що. 

Влітку зазвичай канікули, школярі та студенти не будуть збиратися в спільних приміщеннях, не інфікуватимуть один одного. Тому, сподіваюсь, літо мине більш-менш спокійно. Але восени вони повернуться до класів, потрібно буде не покидати маски й усім стежити за гігієною рук. 

- Чи варто покладатись на сонце як на союзника у боротьбі з цим коронавірусом? 

- Сонце вб’є вірус у зовнішньому середовищі, а якщо людина інфікована - сонце в легені не дістане (усміхається). Вірус на сонці висихає і не може далі інфікувати. Ультрафіолетові промені сонця руйнують навіть генетичну інформацію вірусу - РНК.

- За скільки часу вірус сохне на поверхні на сонці?

- Думаю, двадцяти хвилин достатньо.

- Всесвітня організація охорони здоров'я каже, що немає доказів того, що ультрафіолет може запобігати поширенню COVID-19. 

Наприклад, одна людина кашляє і дрібні мікрокраплини слини-слизу виділяє, а інша це вдихає.

- Поширеною є теза, що влітку вірусу можна не боятися, бо сонце і тепло, тому багато українців уже повертаються до звичного життя, ніби загроза уже минула. 

- Ні, це не так. Не минула. Можна себе почувати спокійніше. Коли на вулиці є сонце, заразитися фактично неможливо, якщо ви дуже близько не спілкуєтеся з інфікованою людиною. 

Але коли йдемо в магазин, аптеку, сідаємо в транспорт, потрібно бути в масках, їх змінювати і стежити за гігієною рук.

- Як спека загалом впливає на віруси?

- Респіраторні віруси - які передаються через повітря - зазвичай спеку дуже не люблять. І на сонці сохнуть. Але інші віруси - безоболонкові ентеровіруси, які викликають кишкові захворювання - не бояться спеки і живуть у воді.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

Про те, як відпочивати на морі, озері, пляжі

- У більшості регіонів - послаблення карантину. Багато батьків не розуміють, що тепер їхнім дітям можна, а чого ще ні. На море можна чи краще не треба? 

- Море і сонце точно не сподобаються вірусу. Справа в дотриманні соціальної дистанції. Наприклад, де сім’я буде харчуватися на відпочинку - в ресторані чи вдома. 

- Тобто при дотриманні соціальної дистанції (2 метри - Ред.) можна спокійно і на пляжі полежати, і у воді поплавати?

- Так.

- Наскільки батькам безпечно відпускати дітей гратися з іншими дітьми на пляжі чи дитмайданчику з послабленням карантину?

- Я б цього не робила. По-перше, діти можуть бути безсимптомними носіями вірусу, і їх важко контролювати, чисті руки чи брудні, торкалися вони когось-чогось або ні. 

- Були питання і щодо піску на пляжі. В піску можуть бути частинки вірусу?

- Ні. Такого віруси точно не люблять, не лише цей.

- Коли підемо на пляж, заповнений людьми, потрібна маска? 

- Пляж на сонці, не в приміщенні, тому не потрібно. 

- Чула серед людей тезу, що коронавірус можна підхопити, йшовши вулицею без маски. Мовляв, подме вітер і задме частинки вірусу. 

- Це неймовірно! (усміхається) Немає таких наукових даних. На вулиці вітер і сонце згубно діятимуть на вірус.

- Кому не варто відвідувати пляжі?

- Пектися на сонці взагалі не дуже корисно, це ризик хвороб шкіри і в тому числі - онкологічних шкірних хвороб. А киянам, які пережили Чорнобильську аварію, це ще й додаткове опромінення. 

- Тобто коронавірус не є причиною, чому людям з групи ризику (літнього віку, з хронічними хворобами - Ред.) не варто йти на пляж? 

- Якщо вони хочуть - можуть. Але близьке спілкування з людьми, котрих вони не знають, або не знають, в якому вони стані - небажане.

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать

- Якщо говорити про воду: є річки, озера, море. Ми можемо спокійно плавати у всіх? 

- Щоб вірус досяг такої концентрації у воді, щоб щось потрапило в легені - це малоймовірно. Тому плавання у таких водоймах не зашкодить.

- 1 червня планують відкрити басейни. Це безпечно?

- В басейні воду дезінфікують, вона напівпротічна, там є циркуляція води. Басейн дезінфікують хлором або іншими засобами знезараження. Вода тут загрози не несе, і в басейні ми близько не спілкуємось і не плаваємо на один квадратний метр. Дистанції в метр-півтора достатньо.

- Чи варто летіти на відпочинок літаком, коли дозволять польоти?

- Дивлячись, що за відпочинок. Якщо на пляжі, не думаю, що це небезпечно, якщо дотримана соціальна дистанція і правила гігієни. Якщо це спільні заходи - концерти, наприклад - вони часто на відкритому повітрі влітку. 

У літаку радять всім одягати маски, і це правильно.

Про те, чого чекати восени

- У березні ви казали, що на запитання, яка сезонність захворюваності на Covid-19, в Європейському бюро ВООЗ не змогли відповісти, сказали: “Поки що не знаємо”. Тепер знаємо?

- Ще ніхто не пережив літа, тому, напевно, не знають. Думаю, влітку таки буде спокійніше.

- Після літа з осінніми холодами нам варто чекати другої хвилі (підвищення захворюваності на коронавірус - Ред.)? 

- Так.

- Чи можемо ми щось з цим зробити як пацієнти?

- Дотримуватись правил гігієни - по-перше. По-друге, зараз діти пішли в садок в частині областей, у вересні підуть в школу. 

До кожної дитини, яка відвідує неконтрольований колектив, треба ставитись як до потенційно інфікованої. Тобто якщо вдома є людина похилого віку, якій захворіти на COVID-19 небезпечно, її треба оберігати.

Діти легше переносять хворобу, багато безсимптомно хворіють, а люди похилого віку через знижений імунітет можуть постраждати, коли внук зі школи чи садка принесе збудник. 

- Впродовж останніх тижнів лунали різні заяви: то ми от-от будемо на піку, то ми оминули пік, то плато. Ми зараз де?

- Мене тішать ці розмови про пік, бо лабораторії не можуть зробити все, що від них вимагають (обробляти усі зразки, які їм привозять на ПЛР-тестування, через що з’являються тривалі черги; у Києві повідомляти про 7-8 діб очікування - Ред.), є нюанси по якості лабораторних досліджень, тест-системи різні, прилади для досліджень різні. 

Зараз про пік немає чого говорити. Який пік? Про це можна казати, коли він уже закінчився і ми бачимо тривалий спад і можемо подивитися, коли і який був пік. У нас ще буде пік - восени і взимку.

Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте

- Зараз люди починають повертатися на роботу, на життя треба заробляти. Починають відкривати громадський транспорт. Відкрили метро. Це рішення не поспішне?

- В багатьох країнах Європи метро не закривали, а в нас вирішили закрити замість того, щоб одягнути на всіх маски. Коли його закривали, не було масок в країні. Куди вони поділися - не знаю. Зараз маски є, просто треба домагатися, щоб люди дотримувалися правил і в транспорті були у масках. 

Тим паче, що в метро є система вентиляції, є фільтри, які можна обробити і дезінфікувати. Це все можна налагодити набагато краще, ніж тролейбуси.

-  Як ви оцінюєте стратегію України з подолання коронавірусу та її успішність?

- Хай пройде два роки і тоді будемо говорити, подолали чи ні. Зараз - ранній карантин, початок, всі сховалися. На щастя, небагато інфікованих. З приростом хворих, який є, медична служба може впоратись. А до подолання нам ще далеко - треба осінь і зиму пережити.

Коли буде осінь, може бути більше хворих і як медична служба буде давати раду - не знаю. Якщо будемо дотримуватися правил - принаймні, не всі разом захворіють.

- Що зробили ми як країна правильно, а з чим помилилися у боротьбі з коронавірусом?

- Правильно - що рано ввели карантин і перепрофілювали відділення для прийому хворих з COVID. Неправильно те, що закривали громадський транспорт і метро, що медики на периферії не мали ніяких засобів індивідуального захисту та інфікувалися. Медпрацівник і так отримує знаємо яку зарплатню, ризикує, і ми ще не даємо захисту, на який він має право - соромно.

- Ми тестуємо людей достатньо чи ні? І чому, на вашу думку, ми на нижніх позиціях за кількістю тестувань у світі?

- Бо сучасне тестування має бути ПЛР, коли ми беремо мазки в людини і шукаємо там збудник, чи має людина вірус. Якість забору матеріалу - окреме питання. 

У кожній області є вірусологічна лабораторія, в Києві - не одна, а кілька, плюс приватні, але все одно кількість працівників і обладнання має обмеження за кількістю зразків, які можна обробити за певний час.

Працівники лабораторій мають право вночі спати, ходити додому і мати якісь вихідні.

Зараз ще регулярне тестування медиків кожні п’ять днів… Їх можна періодично перевіряти, але спочатку треба, щоб медики були надійно захищені, а в нас ситуація різна по країні.

- Тобто ми уже на максимумі можливостей наших лабораторій? 

- Так. Багатьом лабораторіям докупили напівавтомати, автомати, але все одно це не покриває вимоги до кількості тестувань. А ПЛР - це специфічне тестування, людина, яка його виконує, має розуміти, що відбувається. Один невірний рух - можете все зіпсувати і доведеться забирати зразок наново. Не можна найняти будь-кого "Копай туди". Щоб навчитися, треба мати базу. 

У Німеччині багато тестують, бо там багато лабораторій, вони оснащені. А в нас вірусологів колись було 108 на всю країну, скільки зараз - не знаю. До вірусологічних лабораторій залучили бактеріологів, паразитологів як менш завантажених.

- Які країни, на вашу думку, справляються з коронавірусом найкраще? 

- Японія. Там 125 млн населення, а хворих було близько нашої цифри, померлих ще менше, хоча висока щільність населення. Поведінка людей традиційно відрізняється від італійців чи українців. В Японії дитина прийшла в школу - змінює взуття. Коли люди зустрічаються, кланяються один одному, а не цілуються. 

Німеччина добре справляється. Швеція навіть не вводила карантин, вони могли собі це дозволити - неселення не таке велике, як в інших країнах. Навіть ресторани не закривали, а зменшили кількість столиків в ресторані, щоб більш відокремлено люди сиділи.

- Чому така величезна різниця в даних про смертності і захворюваності від коронавірусу, якщо ми глянемо на загальну мапу світу? 

- Дані і підходи різних країн ніколи не були уніфікованими. Я все життя займаюся грипом, Європейське бюро ВООЗ все намагалося уніфікованість зробити,  але ніяк. Бо медичні системи в країнах різні. Наприклад, коли в нас люди захворіють, одразу ідуть до лікаря? Ні. Може, відсотків 20.

Коли буде вакцина

- На якому етапі зараз створення вакцини? Останнє оновлення, яке бачила - американська компанія Mоderna повідомила про позитивні результати перших клінічних випробувань вакцини проти COVID-19 у восьми добровольців. 

- Науковці працюють: Гонконг, Китай, Британія і так далі. Але щоб сказати остаточно: "Вакцина працює", потрібен час. Не лише щоб подивитись, як вакцина подіяла, але й чи немає віддалених небажаних реакцій. Потрібна також репрезентативна вибірка, вісім людей не є доказом. 

Дуже хочеться знати, коли буде вакцина і яка. Я за вакцинацію, щеплюся проти грипу щороку. Тут думаю, що вакцинація від коронавірусу для людей старшого віку забезпечить їм спокійніше життя.

- Чекати на вакцину, як і повідомляла Всесвітня організація здоров’я - рік?

- Думаю, так, близько року. Дехто заявляє, що і пів року достатньо, але я б не менше не розрахувала. Росія заявила, що в них вже майже все готово. Не вірю.

- Враховуючи, що в науку в Україні не інвестували десятиліттями і ми над розробкою вакцини не працюємо, нам доведеться чекати, коли вона приїде з інших країн. Чи означає це, що ми не пріоритеті і доведеться чекати на вакцину довше?

- Абсолютно точно.

Також ще незрозуміло, як вакцини виготовлятимуть. Є різні способи отримати антигени, які призвели до утворення антитіл, щоб нейтралізували вірус при потраплянні в організм.

Більшість вакцин виготовляють на основі курячих ембріонів. Вони - генно-інженерні. Є і культуральні, але їх мало і вони дорожчі. Зробити вакцини на курячих ембріонах не дуже просто у великому обсязі. Адже мова про природний субстрат. 

Тому поки що невідомо, як це буде і чи всім вистачить, але хочеться для початку почути, що вакцина створена, працює, і вона безпечна. Далі - справа техніки і часу.