Пять проблем в борьбе с коронавирусом в Украине, или Как не допустить итальянский сценарий

В Україні офіційно зафіксували уже 14 випадків коронавірусу. 10 - в Чернівецькій області, три - у Київській, і один - у Житомирській. Два з них - летальні (лікарі з Чернівців твердять, що їхня пацієнтка померла не від коронавірусу)

В розмові з LIGA.net лікар-анестезіолог, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМУ імені О.О. Богомольця Сергій Дубров розповідає, що вони готуються до оптимістичного і песимістичного сценарію. 

“Песимістичний - це італійський сценарій, де колапс медичної системи (понад 30 000 захворіли й лікарям доводиться обирати, кого рятувати, а кого ні - Авт.). Оптимістичний - до 5 000-7 000 захворілих в цілому, і 20% з них потребуватимуть апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ)”, - каже Дубров. Тобто мова при позитивному сценарії про 1000-1400 людей, які потребуватимуть ШВЛ.

Liga.net опитала експертів і спробувала зрозуміти, наскільки доцільним було закривати метро, яка ситуація зараз в країні з апаратами штучної вентиляції легенів та захистом лікарів і що ми можемо зробити, щоб не допустити італійського сценарію.

Чи потрібно було закривати метро

Доведено, що жорсткий карантин може зупинити або звести до мінімуму розповсюдження хвороби. Тому всі опитані LIGA.net експерти одностайні: потрібно максимально обмежити внутрішню передачу цього вірусу в країні від людини до людини. За останній тиждень влада ухвалила низку обмежувальних заходів: закрили дитсадки, школи, кінотеатри, ТРЦ, припинено пасажирське сполучення між областями і тд (з повним списком можна ознайомитись тут)

Одне з останніх рішень - закриття метро. Від 17-18 березня в Києві, Харкові та Дніпрі не працює метрополітен, через “високе скупчення людей”. 

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко запевнив, що вони працюють на випередження: “Ми знаємо, що таке метрополітен, яка кількість населення проїжджає в одному вагоні, особливо в часи пік, і це надзвичайно тісний контакт, там не допоможуть ні захисні маски, ні інші засоби індивідуального захисту. Коли в такому тісному контакті з'являється один хворий, то краплі слизу, біологічних рідин стовідсотково потрапляють на слизові оболонки іншої людини, і це призводить до збільшення контактів, які досить важко відслідкувати".

Це була доцільна ідея? У цього рішення виявились досить передбачуванні наслідки: люди, яким все одно потрібно якось добиратись на роботу, зранку штурмували маршрутки, автобуси та тролейбуси. На зупинках натовпи людей, автобуси забиті.

“Закривати метро - маячня і диверсія, - вважає лікар-інфекціоніст Юрій Жигарєв. - Куди підуть 1,5 млн людей, які переміщуються на / з роботи на метро? Як лікарю доїхати, медсестрі, санітарці? Ви хочете здати тест на коронавірус, а вам кажуть: “Вас нема кому оглянути”. У нас половина медсестер і санітарок - приміські. Як їм добиратися на роботу? Це призведе до апокаліпсису”. 

Інфекціоніст розповідає, що інші країни зробили навпаки - спочатку там сказали всім сидіти вдома, припинили роботу всіх можливих організацій, а після цього закрили громадський паспорт. 

“У маршрутці, яка стоїть в трафіку годину і більше, і де люди як тюльки в банці, там ризик інфікуватися більший, ніж в метро, де є циркуляція повітря і обробляють кілька разів на день рухомий склад. А проконтролювати, як очищують маршрутки…”, - каже інфекціоніст.

Закриття метро називає серйозною проблемою й професор Дубров: “Якщо буде колосальна проблема, думаємо робити так, щоб по бажанню медсестри приїжджали і спали по кілька днів в палатах в лікарні, чи доставляти їх волонтерами. В Італії, Німеччині метро не закривали. Але бачимо величезне скупчення людей в метро в Україні. Якщо за кордоном там мало людей, то ми навряд чи зменшимо, судячи з натовпу”.

Що з апаратами штучної вентиляції легень

Апарати штучної вентиляції легенів в ситуації з коронавірусом - критично важливі. Це - ключовий елемент у лікуванні людей з COVID-19, котрі мають важкі ускладнення дихальної системи та потребують госпіталізації.

В Україні дійсно є потреба в апаратах штучної вентиляції легень, пояснює Сергій Дубров. Експерт розповідає, що на одне ліжко інтенсивної терапії має бути один адекватний апарат ШВЛ середнього класу з різними режимами вентиляції легень (високопотокової оксигенотерапії).

“Наразі в Україні є 5581 ліжко інтенсивної терапії, і близько 3600 апаратів ШВЛ до них. Тобто є потреба ще 2337 апаратів докупити” - каже Сергій Дубров. За його словами, можуть також залучати апарати ШВЛ з операційних, тому МОЗ забороняє планові втручання, залишаються тільки ургентні (тобто якщо операція не термінова, її відкладуть - Авт.). В операційних 3515 ШВЛів, вони будуть нижчого класу, але близько половини можемо нормально використовувати”.

Він також уточнив, що уже сформоване замовлення від місцевих бюджетів на понад 1500 апаратів ШВЛ, воно передане виробникам. 

“Німці купують б/у апарати в Китаї. ШВЛ треба купувати, оббігати всю планету і купити. В уряду це вийде краще, ніж у фізичних осіб, - каже колишній заступник міністра охорони здоров’я, а зараз перший заступник гендиректора клініки “Оберіг”  Олександр Лінчевський. - Половина ШВЛ-ів в Україні - жахливої якості і вони ШВЛи тільки формально. В обллікарні їх, наприклад. 6, і якщо з’являється 7 таких пацієнтів - біда”.

Наразі в самих інфекційних лікарнях є 620 апаратів ШВЛ, їх оновлюють в тому числі волонтери та місцеві органи влади, каже Дубров. І додає, що уже є доручення МОЗу по перерозподілу апаратів по місцях, там розробляють варіанти від м’яких до найгірших.

Допомагають й українські бізнесмени. 17 березня на позачерговому засіданні Ради прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що ще 1500 апаратів вентиляції штучного дихання скеровують у регіони. 

Оскільки зараз процес закупівель триває, включилися бізнесмени, благодійники і місцева влада, точної кількості апаратів станом на сьогодні ми не знаємо.

Уже з’явилася заява заступника гендиректора держконцерну "Укроборонпром" з питань трансформацій Романа Бондаря, що концерт працює, щоб відновити виробництво апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ) на Київському державному заводі "Буревісник".

Потрібні також монітори пацієнта, визначення життєвих показників, бажано один монітор на кожне ліжко.

Чому держава має терміново закупити тест-системи і захистити лікарів

"Маємо один заклик для всіх країн - тестувати, тестувати і ще раз тестувати. Перевіряйте кожен підозрілий випадок", - закликав гендиректор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Аданом Гебрейесус.

Але тут не все так просто. Є два типи тест-систем, які допомагають виявити коронавірус COVID-19 - експрес і ПЛР. Коли експрес-тест позитивний - вірус є. Коли негативний - це не означає, що його нема, пояснює Лінчевський. 

“Ми не можемо вважати людину незараженою, коли експрес-тест негативний. При неправильному трактуванні неправильний тест може спричинити уявлення, що все гаразд. Людину взяли - і відпустили додому, - додає Лінчевський. - ПЛР - трошки складніший, в нас його дуже мало, тільки в окремих центрах є. Нам радять закрити транспорт, а не міг би уряд на своєму рівні швидко закупити і доставити всім ПЛР?”.

У МОЗ розповіли ВВС Україна, що в країні є тест-системи, яких достатньо для перевірки близько тисячі людей методом ПЛР. Важливо усвідомлювати, що самим такі тести не зробиш, це мають робити фахівці за чіткими показаннями.

Ще одна проблема - захист лікарів. 

Лінчевський запевняє, що захист лікарів дуже слабкий: “Костюмів нема, респіраторів і шоломів нема. Якщо почнуть лягати хворими лікарі, буде біда. Є де закупити захист лікарів. Якщо немає де закупити - шийте! Треба приймати рішення”. 

Юрій Жигарєв вважає, що МОЗ втратило цінний час. “ Засоби захисту, апаратура треба було  закупати ще місяць тому. Захисні костюми 900 гривень коштують уже”. Це проблема - швидка має їхати до людини з підозрою на коронавірус у захисних костюмах. Вони одноразові. Їх потім одразу треба зняти й утилізувати.

“Існує потреба у всіх засобах індивідуального захисту. Зараз їх у лікарнях може не вистачати, але лікарня від лікарні відрізняється і цифри змінюються дуже швидко”, - каже LIGA.net Андрій Скіпальський, керівник директорату громадського здоров’я МОЗ. 

За його словами, наразі МОЗ прорахувало потреби на всіх рівнях з розрахунку на 38 млн населення, подали дані у Державний резервний фонд, Мінфін, Світовий банк, ВООЗ, проінформували міжнародні організації та благодійників, скільки потрібно чого на кожному рівні: від “швидких” до лікарень. Уже йдуть перемовини по постачанню.

Чому важливо залишатися вдома на карантині

“Карантин - це важливо і правильно. Але проголосити карантин мало. Якщо людині треба бігти на роботу - вона біжить. Карантинні зусилля важливіші за медичні. Лікарі вже будуть рятувати, кого можуть”, - каже Лінчевський.

Інфекціоніст Жигарєв додає, що зараз ми уже мало що можемо зробити. Треба спокійно сидіти вдома перед монітором комп’ютера і дивитися, що буде далі й бути напоготові до будь-якого розвитку ситуації: або буде “Італія”, песимістичний сценарій, або ні. 

“У нас уже є спалах. Наскільки ми готові до епідемії, якщо буде 50, 500 і більше хворих?  Якщо в Італії сильніша охорона здоров’я, можете уявити, що буде в Україні. Все залежить від багатьох факторів, це певним чином лотерея”. 

Тому дотримуймося базових правил. Пам’ятаймо, що прості речі рятують життя.

Фахівці радять зберігати безпечну дистанцію 1,5 -2 метри з іншими людьми. Гуляти треба - на свіжому повітрі ризиків практично немає. Просто не йдіть у велике скупчення людей, уникайте його. 

Часто мийте руки милом і водою. Якщо відчуваєте хворобу - самоізоляція з контролем свого стану. Якщо треба вийти з дому - одягніть маску, убезпечте інших. 

Пам’ятайте, що маски одноразові і повторно їх використовувати не варто.