Тарифные квоты ЕС как стимул для реформ в Украине

Першого червня Європарламент підтримав пропозицію Єврокомісії щодо тимчасового збільшення тарифних квот для низки видів української аграрної продукції. Як зазначається в ухваленому документі, нові квоти запроваджуються на додаток до вже визначених Угодою про асоціацію терміном на три роки. Мають на меті сприяти економічним та політичним реформам в Україні та прискорити розвиток більш тісних економічних стосунків України та ЄС. Внаслідок ухваленого рішення Україна отримує додаткову квоту на ввезення до ЄС 650 000 т кукурудзи (збільшення у 2,6 раза), 350 000 т ячменю (у 2,4 раза), 4000 т вівса (удвічі більше), 3 000 т меду (в 1,6 раза). Додатково дозволено безмитне ввезення й переробленої продукції: 7800 т круп та обробленого зерна й 500 т виноградного соку.

Доцільність підвищення квот стала очевидною практично одразу після їх введення: Україна вичерпувала більшість з них ще протягом перших місяців, або й днів року (зокрема, квоту на експорт меду цьогоріч було вичерпано вже 11 січня). Щоправда, це, як правило, не зупиняло експортерів. Так, за даними Українського клубу аграрного бізнесу, експорт меду до ЄС у вісім разів перевищує розмір безмитної квоти (імпортне мито ЄС складає 17%). Проте традиційні для європейського агроринку досить високі імпортні мита все ж є обтяжливими для українських виробників та породжують численні політичні спекуляції щодо нібито "нівелювання" ефекту Угоди про асоціацію.

Читайте также: Кутовой: Продажа земли по 200 га несет риски для агрохолдингов

Приймаючи рішення про розширення безмитних квот, ЄС, фактично, надає українському аграрному сектору фінансову допомогу, розмір якої (тобто коштів, що опиняться у розпорядженні аграріїв) сягне приблизно $200 млн. Строковий характер розширення квот засвідчує розрахунок на цільове використання цього ресурсу на підвищення продуктивності українського агровиробництва, його диверсифікацію, посилення адаптованості до вимог світового агроринку.

Показово, що Україна практично не користується наданими їй квотами на експорт до ЄС м’яса (крім птиці) та молочних продуктів, що насамперед пов’язано з труднощами конкуренції на європейському ринку через невідповідність жорстким вимогам ЄС українських технологій виробництва. Можливо, саме в цьому напрямі варто було б розглядати використання додаткових доходів виробників рослинницької продукції.

Про те, що квотні послаблення жодним чином не є благодійністю, свідчить жорсткий прагматизм ухваленого рішення.

Читайте также: Зимний сад. Майские холода повредили половину урожая фруктов

По-перше, європарламентарі відхилили пропозиції щодо збільшення квот на імпорт пшениці та продукції з неї, оброблених томатів та сировини для добрив (сечовини), аргументуючи це ризиком для європейських виробників подібної продукції. Так фермери Східної Польщі вже неодноразово ремствували щодо надмірного конкурентного тиску з боку українського фуражного зерна. Не йшлося і про збільшення квоти на імпорт цукру, яку Україна цього року також вичерпала ще у першому кварталі. До того ж текст додатково посилено положеннями щодо можливості скасування преференцій у разі звернень європейських виробників щодо надмірних ризиків для їхнього бізнесу. Ймовірно, слід очікувати посилення уваги європейців до пошуку ознак прихованого демпінгу з боку українських агровиробників (угоди СОТ описують різні форми демпінгу, у тому числі у вигляді надмірної економії на природоохоронних заходах, оплаті праці тощо) та правомірності надання їм державної підтримки.

По-друге, рішення Європарламенту особливо акцентує увагу на зв’язку додаткових преференцій з реформами та демократичними процесами в Україні. Наголошується, що в разі недостатнього прогресу у протидії корупції, деформації конкуренції, запровадження Україною додаткових мит та інших обмежень для імпорту, неповаги до демократичних принципів, прав людини та основних свобод преференції може бути призупинено чи скасовано. Європарламентарі також додали положення щодо того, що ефект від тарифних преференцій має стосуватися насамперед малого й середнього агробізнесу, що має контролюватися Єврокомісією.

Читайте также: Рынок удобрений: дилеммы продовольственной безопасности

Вселяє оптимізм те, що і після завершення "епопеї" з безвізом ЄС продовжує шукати "пряники", які дозволять стимулювати українську владу до продовження та поглиблення реформ. Залучення у "союзники" аграріїв - крок важливий, хоча, як засвідчують українські реалії, недостатній для досягнення необоротності реформ. У разі пасивності уряду на інших напрямках подібний "пряник" вестиме до закріплення спеціалізації України як постачальника агросировини до країн ЄС, про яку свідчать дані торговельної статистики останніх років. Тому конче важливим "домашнім завданням" для української влади є формування стратегічного порядку денного розвитку країни, простір для якого поки що надають ті тактичні кроки, які робить назустріч Україні міжнародна спільнота.

Ярослав Жаліло, д.е.н., керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень

Подписывайтесь на аккаунт LIGA.net в Twitter, Facebook и Google+: в одной ленте - все, что стоит знать о политике, экономике, бизнесе и финансах.