Рынок, которого нет, или Как украсть у самих себя $5 млрд

Увесь рік Україна посилено готувалась до зняття заборони на продаж сільськогосподарських земель. Незважаючи на те, що і останній міністр агрополітики Тарас Кутовий, і його попередник Олексій Павленко, пішли з посади саме через те, що не змогли завершити земельну реформу, віра в те, що вільний обіг найбільшого багатства українських аграріїв настане, теплилась в головах більшості свідомих громадян аж до кінця листопада. 

Розмови про наповнення кадастру та його електронну версію, горезвісний блокчейн для захисту від махінацій, сотні круглих столів та конференцій на тему ринку землі, навіть бурхлива дискусія на літньому форумі Grain Ukraine в Одесі та спеціальні грантові роз’яснювальні ініціативи підживлювали сподівання на кардинальні зміни. А літня заява МВФ щодо необов’язковості введення ринку землі цьогоріч стримувала скепсис щодо проведення земельної реформи. Українці терпіли і вірили, що от-от право розпорядження їхньою власністю стане таки визначеним законом. Але не так сталось, як гадалось…

Запамятайте їхні імена

З кінця листопада законопроекти стосовно продовження мораторію на продаж сільгоспугідь посипались у парламент, як сніг на голову. Документ за номером 7350 і сім його альтернативних клонів з 1,2,3,4,5,6 і 7 через дефіс від номера встигли зареєструвати представники майже усіх парламентських фракцій та навіть позафракційні депутати.

Відзначились усі: серед співавторів законопроектів є депутати з БПП, Радикальної партії, Відродження, Волі народу, Батьківщини, Оппоблоку

Валерій Давиденко, Микола Люшняк, Іван Рибак та Андрій Кіт з президентської політсили стали ініціаторами того самого 7350. Допомагали їм Артем Вітко з Радикальної партії Олега Ляшка, Олег Кулініч з Відродження та Сергій Лабазюк з Волі Народу. Протягом кількох діб у ролі авторів альтернативних проектів приєднались до цієї компанії Олег Барна, Сергій Каплін, Олексій Мушак з БПП, шість депутатів від Батьківшини - Юлія Тимошенко. Альона Шкрум, Вадим Івченко, Сергій Соболєв, Іван Крулько та Олександра Кужель. Також компанію прибічникам мораторію склав позафракційний депутат Юрій Левченко, опоблоковець Олександр Вілкул.

Читайте также - Нам не страшен мораторий. Топ-5 схем завладения сельхозземлями

Тобто загалом сім представників БПП, шестеро депутатів з Батьківщини, по одному - з Опоблоку, Радикальної партії, Відродження, Волі народу та представник позафракційних вирішили, що без мораторію Україну продадуть. В стороні з діючих політсил лишились Народний Фронт та Самопоміч.

І це в той час, як президент Петро Порошенко на зустрічі з бізнесом тиждень тому зазначає, що "хотів би, щоб ринок землі був". Цікава у нас політика, правда?

Баба яга проти?

Ще одна цікавинка - у голосуванні за документ, який підтримали 236 нардепів. Незважаючи на те, що в законопроектах 7350-6 та 7350-7 Олексія Мушака викладено вимогу продовжити мораторій на рік, проголосований депутатами перший варіант та заборону продажу землі протягом наступного року він не підтримав, проголосувавши проти. А радикальний співавтор першого законопроекту Артем Вітко взагалі не голосував, хоч, згідно даних голосування, був присутній у залі.

І навіть за такого розкладу противники мораторію знайшли позитив. Мовляв, кількість противників заборони на відчуження земель росте. Адже 2015 року проти продовження мораторію голосували лиш троє народних обранців, минулого року - семеро, учора ж - цілих 48 депутатів. Експерти жартують, що такими темпами мораторій знімуть не раніше, як за сім років.

Жити по-старому

Що ми проґавили? Пять мільярдів іноземних інвестицій у твердій валюті, які могли б залучити за умови відкритого ринку землі. Таку оцінку наводить генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. Та гірше не майбутня втрата довіри міжнародних інвесторів та фінансових інститутів, а розчарування суспільства, викликане таким рішенням. Звичка плисти за течією, радянські методи переконування сірої маси у свої правоті вже не працюють. Кардинальна різниця між словами та діями,замилювання очей недосвідчених селян та оманливі золоті гори від орендарів земельних паїв пробуджує суспільство та спонукає до активних дій. Здається, от-от терпіння селян лусне. Аграрна країна, житниця Європи, може стати вже вкотре революційною. Може, варто почати щось таки змінювати, шановні реформатори?

Читайте также - Как Петр Порошенко стал главным энергетиком Украины

Це риторичне питання. Адже наразі в нашій країні ще й досі долі мільйонів селян вирішують чотири сотні можновладців. Складається враження, що вони далекі від сільських реалій, або ж зацікавлених у тому, щоби земля ніколи не стала товаром, і ті, кому такий актив потрібен, могли диктувати пайовикам свої вимоги та ціни. На жаль, як би не змінювали аватарки в фейсбуці, скільки б гнівних блогів та розчарований постів ми не писали, на жаль, рішення приймається на користь сильних аграрного світу.

І, думаю, так триватиме доти, доки в Україні не буде грамотного лобізму, механізм якого прописаний законодавчо. Поки наші чиновники та депутати відкривають нові ринки за підтримки агробаронів (для них ці витрати - копійки, як казав один з лідерів агроринку), правила диктуватиме не селянин і хлібороб, не власник паю, який ризикує не дожити до моменту, коли зможе розпоряджатися землею. Його просто використовуватимуть задля того, щоб спонсор чиновницьких вояжів примножував свої статки і вплив. А потім - подібно до сюжету гоголівських мертвих душ, неважко здогадатись, кому дістанеться відумерла спадщина. 

Марія Бровінська, журналіст LIGA.net