Яка ціна брехні? Важке питання, що повсякчас зринає в житті будь-якого суспільства. Одним із останніх відповісти на нього спробував канал HBO, випустивши серіал «Чорнобиль». Моторошна, депресивна історія про аварію 1986 року захопила увагу глядачів по всьому світу. Чому ж так? Невже справа лише в екологічній свідомості людства?

Цікаво, що цієї весни канал HBO нагадував фенікса: тотальний провал з фіналом «Гри престолів» — і шалений успіх з історією про техногенну катастрофу в Радянському Союзі. Виходить, що історія про зародження демократії не сильно зацікавила людей. Інша справа, оповідь про конання тоталітаризму. Воно й не дивно: золоті плоди демократії виявилися дарами данайців, і не лише у нас, а й за океаном. Тож, як наслідок, жаский подих тоталітаризму відчули на всіх континентах.

Чорнобильська катастрофа стала символом краху СРСР. Серіал надзвичайно детально препарує той час і проблеми того суспільства. Темна болотяно-зелена палітра кадру занурює глядачів у задушливу атмосферу пізнього совка. Автори з прискіпливою точністю вивчили побут своїх героїв, заглибилися у їхні переживання. Чудова режисерська та операторська робота доповнюються пронизливою акторською грою. Особливо хочеться відмітити Джареда Гарріса, який зіграв Валерія Легасова. Він тонко відтворив емоції людини, яка, точно знаючи, що програє системі, все ж виступає проти неї. «Чорнобиль» пропонує посекундну реконструкцію трагедії, аналізуючи всі її причини і демонструючи, що навіть, здавалося б, суто технічні проблеми виникли через панівний політично-суспільний устрій. Ледь не вперше у кінематографі хтось заговорив не про вину мирного атому в катастрофі, а про роль імперії в ній.

Разблокируйте чтобы читать дальше
Чтобы прочитать этот текст, пожалуйста, оформите подписку