Учения Кавказ-2020: последствия масштабных военных мероприятий России для Украины и мира
Російські стратегічні командно-штабні навчання (СКШН) Кавказ-2020, які генерували скільки панічних очікувань в Україні напередодні їх проведення, фактично відразу ж зникли із радарів уваги громадськості після їх завершення. Цьому сприяла активізація бойових дій між Азербайджаном і невизнаною Нагірно-Карабахською республікою 27 вересня – на наступний день після закінчення СКШН Кавказ-2020.
І хоча бойові дії в Закавказзі варті уваги з точки зору нових прийомів ведення війни, все ж російські воєнні вчення варті більшої уваги і детального розбору, зважаючи на рівень загрози, який йде з боку РФ.
З одного боку, навчання такого типу є плановими – щороку вони проводяться на новому стратегічному напрямку і переслідують декілька цілей.
Перш за все, мова йде про перевірку елементів поточної доктрини ведення операцій, а також внесення в неї необхідних уточнень/новацій. Окремо перевіряється здатність командного складу планувати і проводити операції відповідно до цієї доктрини. Тим самим РФ демонструє потенціал в разі потреби досягати цілей на ключових стратегічних напрямках – в даному випадку на південно-західному напрямку.
Так само, в рамках підготовки і проведення СКШН, перевіряється вся система оборони країни. В умовах пандемії COVID-19, підготовка і проведення навчань Кавказ-2020 мали компенсувати те, що з’єднання Південного військового округу, як і решта збройних сил РФ, протягом весни і першої половини літа кратно зменшили темпи тренувань.
Самі навчання проходили протягом 21-26 вересня. Проте їм передувала значна підготовча робота.
Перш за все, 17-21 липня пройшла раптова перевірка сил Південного військового округу, частково Західного військового округу, а також Повітряно-десантних військ (ПДВ) і флоту. Всього в цій перевірці по офіційним даним було задіяно до 150 000 солдат, 400 літальних апаратів, 26 000 озброєння, воєнної і спеціальної техніки, 100 кораблів і суден забезпечення.
Далі, протягом 10-21 серпня, в Південному військовому окрузі пройшли навчання по видам забезпечення діяльності військ. Всього до цих тренувань було задіяно до 6 000 осіб і 750 одиниць техніки. Таким чином створювалися всі можливості для успішного проведення безпосередньо навчань Кавказ-2020.
Сенсу переказувати всі епізоди стратегічних командно-штабних навчань немає – набагато краще зупинитися на ключових елементах, які відпрацьовувалися на СКШН Кавказ-2020.
По-перше, відпрацьовувалося завдання завоювання і утримування домінування в інформаційній сфері – здатності швидше/ефективніше збирати, обробляти і застосовувати інформацію і не давати робити це супротивнику. Саме домінування в інформаційній сфері визначається такими державами як США, РФ і КНР, як ключовий фактор перемоги в майбутніх війнах високої інтенсивності.
Для реалізації відповідного завдання, використовувалося до 50 безпілотників (системи Орлан-10, Тахион, Застава, Форпост), які діяли роями по щонайменше 10 одиниць. Такий прийом дозволяв вести набагато ефективнішу і швидшу розвідку.
Паралельно використовувалися системи радіоелектронної боротьби різних типів (Житель, Борисоглебск-2, Красуха-С4), які працювали по системам управління умовного противника і прикривали мобільні командні пункти російських військ. Всього було розгорнуто до 50 пунктів управління, які мали забезпечити кращу керованість задіяних з’єднань і підрозділів.
В сукупності інформаційне домінування і максимальна керованість власних сил є основою для максимально ефективного кінетичного і некінетичного ураження супротивника в рамках масштабних наступальних операцій.
По-друге, російські війська в рамках навчань відпрацювали створення і використання єдиної вертикалі управління силами ППО з елементами автоматизованої системи управління для відбиття масованих ракетно-авіаційних ударів (МРАУ). Мова йде про залучення до 10 дивізіонів систем ППО країни.
В рамках Кавказ-2020 російські війська щонайменше двічі тренувалися відбивати масовані ракетно-авіаційні удари. Таким чином росіяни готуються до можливого зіткнення з силами США/НАТО, які в рамках ведення бойових дій активно використовують домінування в повітрі в якості одного із ключових факторів досягнення поставлених цілей.
Росіяни вчилися не лише не дати завоювати і використати домінування в повітрі умовному супротивнику, але і самі активно відпрацьовували завдання по тематиці завоювання і використання домінування в повітрі. В тому числі відпрацьовувалися завдання подавлення і знищення ворожої системи ППО, підтримання наступаючих наземних підрозділів вогнем.
Загалом було задіяно від 80 до 100 оперативно-тактичних літаків різних типів і бомбардувальників дальньої авіації. При цьому мова йде про використання угрупувань літаків кількістю щонайменше 10 одиниць. Загалом військові відпрацювали нанесення масованих наземних ударів щонайменше шість разів. Крім того, до цьогорічних СКШН було залучено до 80 гелікоптерів різних типів, які забезпечували перекидання сил (мобільність) і надання вогневої підтримки.
Проте все ж російська армія в питаннях надання вогневої підтримки наземним підрозділам залишається перш за все ракетно-артилерійською армією. Так в рамках завершального епізоду на полігоні Капустин Яр (Астраханська область) до нанесення ударів на оперативну і тактичну глибину оборони ворога для підготовки і супроводження наступу було задіяно два дивізіони ОТРК Искандер-М, один дивізіон ТРК Точка-У, дивізіон РСЗВ Торнадо-С, 17 артилерійських дивізіонів (вісім реактивних і дев’ять гаубичних). Дані сили відпрацювали знищення ключових вузлів оборони умовного супротивника, таких як командні пункти і загальне ослаблення системи оборони.
Традиційним було і залучення бійців Повітряно-десантних військ (ПДВ) – мова йшла про 3 500 бійців трьох з’єднань і 1 000 одиниць техніки. Бійці цього виду військ задіюються для так званих вертикальних охоплень супротивника, які дозволяють виходили в тил чи фланг основним силам ворога, підриваючи систему оборони в оперативній глибині.
В рамках завершального епізоду, бійці ПДВ відпрацювали новий прийом – мобільний ешелон. Мова йшла про висадку в тилу противника достатніх сил, які б з одного боку стримали підхід його резервів, а з іншого створили основу для продовження успішного наступу.
Для створення мобільного ешелону було задіяно 1 100 бійців, яких разом із необхідним спорядженням доправили 80 гелікоптерів. Іще 900 бійців і 117 одиниць техніки було десантовано за допомогою 57 літаків транспортної авіації Ил-76.
До слова, на полігоні Прудбой (Волгоградська область) було відпрацьовано взаємодію мотострілецької батальйонно-тактичної групи і тактичного десанту повітряно-десантних військ під час наступу.
Доволі активними були сили Чорноморського флоту і Каспійської флотилії. В море було виведено до 40% від основного бойового складу Чорноморського флоту (20 кораблів і катерів), проведені стрільби наземних протикорабельних ракетних комплексів Бал і Бастион, крилатої ракети Калибр із підводного човна, десантування сил із моря на Таманському півострові.
Окремо катери і авіація Чорноморського флоту тренувалася наносити комбіновані ракетно-бомбові удари по умовним ворожим надводним кораблям Цікавою була і висадка десанту на Каспії – були задіяні як сили із моря так і доставлені за допомогою гелікоптерів. Такий комбінований спосіб дозволяє швидше прорвати оборону супротивника.
Загалом же росіяни на морі показали елементи так званої зони заборони і обмеження доступу (anti-access/area denial), яка не дозволятиме силам НАТО проектувати силу в регіоні і навпаки створюватиме більші можливості для застосування власних сил.
Фінальний епізод, як вже згадувалося, пройшов на полігоні Капустин Яр. Місце було вибрано не випадково – параметри цього полігону (60 км по фронту і 120 км в глибину) дозволяють відпрацювати ключові елементи поточної доктрини ведення операцій. Власне активна фаза СКШН Кавказ-2020 закінчилася відпрацюванням флангових ударів двох загальновійськових армій – 58-ї і 20-ї – з метою оточення і нейтралізації відповідних ворожих сил.
Важливо відзначити, що 20-та армія відноситься до Західного військового округу і розташована навпроти Чернігівської, Сумської, Харківської і Луганської областей України.
Загалом же, Кавказ-2020 гарно показали всі ключові елементи поточної російської доктрини ведення операцій, яка зводиться до наступних елементів:
боротьба з крилатими ракетами і БпЛА супротивника;
вогневий і електронний вплив на всю глибину бойового порядку противника;
вертикальні охоплення десантами різних типів;
ведення бойових дій самостійно, в відриві від основних сил на основі батальйонних і ротних тактичних груп із засобами посилення;
здійснення глибоких рейдів, охоплень і обходів.
В сукупності ці елементи спрямовані на швидке знищення всієї системи оборони супротивника шляхом знищення/захоплення ключових вузлів і, як наслідок, попередження ефективного переходу супротивника із стану миру до стану війни.
Таким чином можна говорити, що мова йде про таку собі покращену версію доктрини "Глибокої операції", яка була розроблена в СРСР ще в 1930-ті роки.
Демонстрація відповідного потенціалу, який може бути об’єднаний в рамках відповідної операції, ще не означає що РФ завтра почне повномасштабне вторгнення в Україну – хоча, як відомо, військові мають виходити в своєму плануванні із найгірших сценаріїв.
Російський потенціал проектувати силу навіть біля своїх кордонів далеко не такий великий, як здається. Окрім того, в збройних силах РФ є об’єктивні проблеми і обмеження, які перш за все стосуються питань розвідки, спостереження і управління (інформаційне домінування), а також нанесення високоточних ударів на глибину оборони противника (безконтактна війна). Тим самим мрії про повторення успіху США в війні проти Іраку в 1990-1991 роках так і далі будуть більше мріями.
Але навіть цей обмежений потенціал дозволяє РФ задовольняти свої стратегічні цілі щодо України – шляхом демонстрації потенціалу до ескалації по периметру спільного кордону стримувати і відлякувати більшість країн НАТО від розвитку відносин з Україною із кінцевою ціллю членства нашої країни в Альянсі.
Або, як нещодавно відзначив главком Сухопутних військ ЗС РФ Олег Салюков, мова йде про розвиток потенціалу для забезпечення інтересів РФ в низці локальних конфліктів. Разом із стратегічними ядерними силами і асиметрією інтересів, це дозволить РФ змусити рахуватися з собою в прикордонних країнах.
Таким чином, навіть не проводячи повномасштабну агресію і лише демонструючи відповідний потенціал в рамках щорічних військових навчань, РФ створює умови для досягнення цілей власної великої стратегії.