Услышу каждого: кривое зеркало нейтральности медиа
У Лондоні BBC влаштовує дебати між молодими росіянами та українцями. Є збройний конфлікт, є доведені факти вторгнення, є врешті війна. Про що ж говорити? У чому сенс дебатів? Чому нікому не спаде думку влаштувати дебати з молодими прихильниками ІДІЛу? Чому ж не спробувати «cross divides» із ними, довільно призначивши на роль опонентів тих, хто «по різні сторони барикад»? Українська війна чомусь легко сприймається як «політичне протистояння», наче немає майже щоденних смертей.
Умовні «стандарти BBC» активно несуть в маси ідею про збалансовану картинку в медіа. Попри те, що сама ідея народжувалась у боротьбі з упередженнями і викривленням об’єктивної дійсності, з часом вона почала набувати дивних форм, як часто буває із хорошими ідеями.
Ось вам на ток-шоу перелякана спалахом кору лікарка, а ось – інша сторона барикад, - чоловік, що доводить зв’язок вакцин та аутизму. Ну, ми ж погодились слухати всіх? То давайте їх поставимо на один рівень і заслухаємо, як у суді. Може й передачі про космос на Discovery варто завершувати дісклеймером іншої сторони? Наприклад, прихильників теорії про пласку землю. Істини більше немає. Це недивно, бо її справді немає. Але немає і спроб її осягнути, відштовхуючись від фактів, – є тільки два погляди на ту ж саму історію. На вакцини, округлість земної кулі і факт вторгнення Росії в Україну.