Самоизоляция и обсервация: какая разница между этими мерами борьбы с COVID-19
Зі спалахом поширення короновірусної інфекції COVID-19, актуальними питаннями стали самоізоляція та обсервація хворих (або потенційно хворих) людей від інших осіб з метою недопущення масового зараження населення.
Щоб врегулювати ці питання, державні органи влади України вимушено прийняли рішення, націлені на мінімізацію розповсюдження інфекції на території країни.
Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте
Законом України №540-IX від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що громадяни України, які повертаються до України з країн, де виявлено особливо небезпечні інфекційні хвороби, зобов’язані виконувати обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені уповноваженими органами, у тому числі щодо перебування в ізоляції на визначений цими органами термін.
Читайте також - Ви на лікарняному через COVID-19? Вам передбачено фіндопомогу. Як її отримати
У той же час, Постановою Кабінету міністрів України (КМУ) № 211 від 11 березня 2020 року, передбачез
Так, самоізоляції потребують особи:
- які мали контакт з хворим на COVID-19. Крім осіб, які перебували у засобах індивідуального захисту у звни’язку з виконанням службових обов’язків;
- щодо яких є підозра на інфікування, або особи, які хворіють на COVID-19 та не потребують госпіталізації;
- які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об’єктів критичної інфраструктури.
Відповідно до постанови №211, обов’язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів) підлягають особи, які:
- заявили про добровільну госпіталізацію до обсерватора (ізолятора) у зв’язку з неможливістю дотримання вимог самоізоляції;
- двічі порушили умови самоізоляції;
- мали контакт із хворими або мають ознаки інфікування COVID-19 та відмовляються від медичного обстеження, за направленням лікуючого лікаря;
- здійснюють перетин державного кордону;
- які в’їжджають з тимчасово окупованих територій.
Строк перебування хворого або особи з підозрою на інфікування COVID-19 на самоізоляції визначається лікуючим лікарем, у той час як строк обсервації становить 14 днів.
Читайте також - Онлайн-освіта: нашим дітям пропонують халтуру замість якісного продукту
Слід зазначити, що перебування особи на самоізоляції або обсервації має підтверджуватись документально шляхом оформлення листка непрацездатності (лікарняного), який видається у відповідності до Інструкції №455 від 13 листопада 2001 року про порядок видачі документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність.
Такий листок непрацездатності є підставою для отримання офіційно працевлаштованим працівником допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Варто наголосити, що до моменту запровадження електронного реєстру листків непрацездатності, для отримання виплат по лікарняному, працівник має самостійно подати роботодавцю відповідний листок непрацездатності.