Превысили скорость, не там парконулись? Скоро нарушителями ПДД займется электронный судья

На минулому тижні інфопростір сколихнула новина про можливе використання технологій штучного інтелекту в українських судах. Чи є така ініціатива фантастичною, які умови її успішної реалізації та очікувані здобутки? 

Важко уявити, що ще рік тому не існувало жодного державного документу, який би регулював сферу штучного інтелекту в Україні, а тепер  Вища рада правосуддя пропонує запустити пілотний проект із застосування штучного інтелекту на базі одного із судів першої інстанції.

Це стало можливим завдяки прийняттю Кабінетом міністрів "Концепції розвитку штучного інтелекту", в якій сфера правосуддя визначена однією із пріоритетних для розвитку галузі високих технологій. 

На фоні тотальної нестачі коштів на відправку судової кореспонденції та відсутність більш ніж третини суддів, новина про запровадження передових технологій в судочинстві може викликати здоровий скептицизм.

Але спробуємо розібратись, чи є ця ініціатива такою фантастичною. 

Проблеми українського правосуддя не є унікальними. Перевантаженість суддів справами та, як наслідок, недотримання розумних строків їх розгляду – характерний нюанс для багатьох країн світу. Саме тому найбільш передові з них вже декілька років шукають вирішення у застосуванні технологій штучного інтелекту.

В Нідерландах, Німеччині, Франції, Австрії, Польщі технології ШІ використовуються в системах електронного документообігу та пошуку інформації в архівах правоохоронних органів та судів.

У 2019 році Естонія започаткувала розробку програми на базі штучного інтелекту, здатну аналізувати матеріали справи та самостійно ухвалювати рішення, які у разі незгоди можуть бути оскаржені до професійного судді.

Уряд Аргентини вже використовує систему штучного інтелекту під назвою Prometea, яка дозволила суттєво прискорити строки підготовки та розгляду матеріалів не складних адміністративних та цивільних справ. За інформацією розробників, строк прийняття 1000 рішень у житлових спорах скоротився з 174 до 45 днів. Ухвалені програмою судові рішення, перевірялись професійними суддями та залишені в силі.

Незважаючи на те, що на даний час кожна країна реалізує власну унікальну стратегію використання технологій ШІ в судах, спільні риси чітко прослідковуються:

- спрощення доступу до правосуддя завдяки широкому використанню електронного документообігу між громадянами, судами та правоохоронними органами. Розширення можливостей онлайн консультацій та розробки документів;
- створення централізованих ресурсів, які дозволяють акумулювати та обробляти великі обсяги відкритих даних (зокрема реєстрів судових рішень), аналізувати їх та виявляти судову практику;
- розробка та запровадження програм, які здатні на підставі наявних обставин, нормативної бази та аналізу судової практики генерувати судові рішення, які б відповідали вимогам законодавства.

Яким шляхом піде Україна?

Вища рада правосуддя пропонує запустити у 2022 році пілотний проект на базі одного з судів першої інстанції з розгляду системою із застосуванням штучного інтелекту судових справ про адміністративні правопорушення із формальним складом, без участі судді. 

Очікується, що запропонований проект дозволить з’ясувати практику застосування норм права, труднощі у їх судовому тлумаченні, помилки та заходи щодо їх подолання.

В перспективі така ініціатива здатна сприяти неупередженому розгляду справ та суттєво розвантажити роботу суддів та правоохоронців, надавши їм можливість приділяти більше уваги складним справам.

Але для того, щоб проект відповідав європейським стандартам, при його розробці та застосуванні мають бути дотримані принципи, визначені Радою Європи у Етичній хартії про використання штучного інтелекту в судових системах:

- дотримання основних прав, тобто належна поінформованість правопорушника про застосування технології ШІ під час розгляду його справи та можливість оскарження ухваленого рішення до професійного судді;
- виявлення та запобігання можливим проявам дискримінації, щодо окремих груп та осіб під час експлуатації системи;
- використання якісного та безпечного програмного забезпечення на основі сертифікованих джерел даних;
- доступність та зрозумілість методів обробки даних, що використовуватимуться;
- забезпечення контролю за роботою системи (бажано з боку професійного судді, суддів) з метою вчасного виявлення недоліків  та їх усунення.

З рештою, яким буде перший український електронний суддя, покаже час.