Образование в Украине: новому министру нужно будет идти на непопулярные меры
Поки в нас вакантна посада міністра освіти, поділюсь своїми очікуваннями щодо того, хто наважиться сісти на цей вогненний стілець в новому уряді. Дані думки про нові виклики перед українською освітою я почав писати ще до початку карантину.
Перше - це підтримка формули фінансування університетів, яку саме Міністерство освіти і науки характеризує як "Більше грошей - сильнішим", а також встановлення індикативної вартості навчання, коли ціна навчання на комерційній формі буде співмірною з ціною, яку сплачує держава.
Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное
Модель фінансування всіх закладів вищої освіти (ЗВО) за принципом "мало, але кожному" є вкрай негативною - кошти "розмазуються" на велику кількість студентів. Як наслідок, це зумовлює низькі зарплати викладачам та унеможливлює оновлення фондів університетів.
Будьмо чесними - в Україні є сильні ЗВО, а є відверто слабкі. Створення критеріїв "сильних" і "слабких" та прив'язка фінансування до цих критеріїв стимулюватиме ЗВО об'єднуватись, а батьків і абітурієнтів - прискіпливіше ставитись до вибору місця навчання.
Погодьтесь, багато хто обирав ЗВО не за програмою чи реальним бажанням, а щоб було ближче до дому і подешевше, але і, водночас, звучало престижно. Така практика є згубною для університетів - зменшення надходжень коштів до бюджету підніме питання щодо зменшення і витрат. Рівномірне зменшення фінансування запустить ефект доміно - університети будуть звільняти, переводити на часткову зайнятість викладацький склад, або затримувати виплати заробітної плати, киваючи на уряд і МОН.
Ще одна дуже складна задача - доведеться закривати частину ЗВО, щоб врятувати інші. І це доведеться робити під час наростання загальних кризових явищ в українській економіці, де частина людей дійсно буде поставлена перед дилемою фізичного виживання після звільнення. Затягування таких рішень, або спроба перечекати, можуть призвести до набагато гіршої ситуації, ніж в 90-х: старші викладачі йдуть на пенсію, а працездатні будуть іти з університетів та шукати підробітку деінде.
Читайте також - Карантином по культурі: влада намагається врятувати економіку. Але якою ціною
Зміна парадигми навчання - карантин виступає локомотивом впровадження дистанційних форм навчання. Проте, вони не є панацеєю - адже неможливо моніторити як саме студенти чи учні засвоюють матеріал (і чи працюють взагалі). На МОН впаде задача пошуку і напрацювання рекомендацій щодо ефективної організації онлайн-навчання та його впровадження як у школах, так і ЗВО.
Другим важливим пунктом є підвищення порогових балів при вступі на регульовані спеціальності. Найпершими на думку приходять медичні і ветеринарні спеціальності. Прохідний бал Зовнішнього незалежного оцінювання з хімії і біології на ці напрямки має становити не менше 180 балів (з 200).
Очевидно, що в медицину мають іти дійсно розумні вступники, адже ціна їх помилки надзвичайно велика. Так, помилку ветеринара можна легко перетворити на ковбасу, але навіщо слабкі студенти у біотехнології чи фармації? При цьому всі кошти, які закладені в бюджеті на підготовку таких фахівців, слід вкласти саме в тих, хто пройде відбір, і отримати на виході медичного університету висококласного фахівця.
Те саме стосується навчання на спеціальності 081 "Право" (або "на юридичному", як часто кажуть між собою студенти або їх батьки).
"А що робити батькам, які можуть собі дозволити оплачувати будь-яку ціну навчання на юридичному, а ви забираєте у них мрію?" - Працювати з дітьми протягом навчання у школі. На жаль, неякісні юристи дуже дорого коштують нашій державі - рівень суддів, прокурорів, слідчих органів не критикував хіба лінивий.
Читайте також - Новій українській школі більше не бути? Бюджет потрібно скорочувати. Але не такою ціною
Модель виплати стипендій є також частково недолугою - її можуть отримати лише 40% кращих студентів, що навчаються на бюджеті. Перш за все, на стипендію мають претендувати усі студенти, незалежно від форми навчання. І другий момент - слід додати мінімальний пороговий бал (4,0 за п'ятибальною шкалою, або 80 - за стобальною), при якому студент може отримувати стипендію за успішність. Зараз таку стипендію можна отримати і при рейтинговому балі 3,5 - головне потрапити в 40% кращих (про рівень решти 60% гірших страшно навіть згадувати).
Критично необхідно додати вимогу щодо мінімального балу (який має зростати з кожним семестром), при якому студент підтверджує своє право навчатись за кошти бюджету у наступному семестрі.
Якщо студент здобуває право навчатися на бюджетній формі навчання, тобто за нього сплачують платники податків, то це має бути результатом його наполегливої праці, а не одноразове зусилля при написанні ЗНО. Для реалізації такого підходу необхідно передбачити, що ЗВО отримує кошти на весь термін навчання студента, незалежно від його успішності (тобто необхідно забрати дамоклів меч неефективної витрати коштів, який постійно знаходиться в руках Контрольно-ревізійного управління.
Наступний момент - це встановлення мінімального балу ЗНО, при якому абітурієнт може претендувати на бюджетне навчання у ЗВО. На мою думку, з вчорашнього учня, який набрав мінімальні 105 балів з математики вийде ніякий вчитель. І уряд має припинити практику оплати навчання на певних спеціальностях лише тому, що нам потрібна певна кількість випускників.
Перш за все, рівень випускників шкіл і їх мотивація ставлять під сумнів їх спроможність здобути цю вищу освіту. Більшість людей, які вступають у ЗВО навряд чи будуть працювати за здобутим фахом. Країні потрібні фахівці, а не носії дипломів, які чотири або п'ять років імітують навчальний процес.
В бюджеті немає достатньо коштів для того, щоб гарантувати якісну вищу освіту для всіх випускників шкіл. В бюджеті також немає коштів на адекватну компенсацію для всіх викладачів. Логічним висновком буде сфокусувати наявні ресурси на найкращих учнях і створити для них належні умови навчання. Щоб випускник був успішним завдяки, а не всупереч ЗВО.
Читайте також - Коронавірус і українська школа: як будуть далі вчитися ваші діти. Три сценарії
Четвертим елементом є кардинальне переформатування заочної освіти - поточна її модель є орієнтованою/ на потреби підприємств планової економіки: коли підвищення по посаді було можливе лише при наявності диплома, і це було чудовим виходом для випускників професійно-технічних училищ. Найбільше запитань виникає у розділенні екзаменаційних сесій в заочників та студентів стаціонару. Очевидно, що вимоги до обох груп мають бути ідентичними, тому здачі іспитів мають відбуватися одночасно, щоб гарантувати однаковий рівень вимог з боку викладача.
Впровадження електронного документообігу у ЗВО є наступною кричуще необхідною річчю. Скільки часу витрачено викладачами на написання/переписування робочих програм, написання та виправлення звітів, підписання всіх цих папірців головами комісій, завідувачами кафедр, деканами, проректорами? І наскільки це вплинуло на якість освіти?
Основним драйвером змін має виступити МОН, щоб забрати з рівня університетів розв'язання цієї задачі і марне витрачання коштів та часу. А також стимулювати університети впроваджувати електронні журнали з реєстром усіх оцінок та відвідування (якщо є таке бажання з боку адміністрації ЗВО) і відкриття публічного доступу до деперсоніфікованих оцінок для всіх охочих. Чим більше відкритих даних - тим більше різноманітних проєктів будуть працювати з цими даними, допомагаючи освітній спільноті моніторити освітній процес.
Проте, не слід забувати і про електронні журнали у школах - час паперових щоденників має канути в лету, а батьки мають отримати ефективний механізм моніторингу за своїми дітьми. Зауважу, що електронні журнали також сприятимуть більшій прозорості та нададуть механізм моніторингу успішності учнів та побудови автоматизованих рекомендацій щодо подальшого працевлаштування.
Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать
Зміна процесу навчання є ще одним елементом змін в школі: замість нудного зазубрювання текстів (біографій письменників, математичних формул чи явищ природи) - акцент на поясненні причинно-наслідкових зв'язків в природі, застосування наочного матеріалу. Зауважу, що є цілий ряд продуктів, які дозволяють зробити уроки цікавими. Допомогти вчителям зробити уроки цікавими - ось що очікується від МОН.
Виникають питання і до вивчення англійської мови в школах - її вивчають практично протягом 11 років, але чомусь бали ЗНО вперто не хочуть йти до максимальних показників. Кращі школи давно практикують закупівлю якісних книжок за кордоном за кошти батьків: можливо є доцільним зробити таку закупівлю централізованого і навчити всіх вчителів працювати з такою літературою?
Всі зміни мають також супроводжуватись підвищенням компенсації освітянам. Одним із джерел коштів є зміна моделі доплат за наукові ступені. На мою думку, доплату за науковий ступінь мають отримувати лише дві категорії: науковці (хто працює в установах Національної академії наук України) та працівники ліцензованих закладів освіти (за основним місцем праці). Це дозволить фінансово підтримати саме тих людей, хто займається власне освітою і наукою, і зменшити кількість охочих отримати ступінь серед чиновників усіх мастей.
Наука також потребує змін - Національна рада України з питань розвитку науки і технологій має перебрати на себе роль визначення пріоритетів наукових досліджень.
Багато змін в освіті потребуватимуть значного фінансування - насамперед в оплаті праці. Я усвідомлюю можливості бюджету, і що додаткових коштів очікувати не слід. Щобільше, ймовірні фінансові потрясіння ставлять під сумніви здатність профінансувати освітні і наукові проєкти в поточних сумах.
Міністр освіти буде змушений йти на непопулярні кроки, які однозначно будуть бити по, як його особистому рейтингу, так і рейтингу усього уряду в цілому. Доведеться зменшувати кількість університетів, які отримують бюджетне фінансування, об'єднувати одні та ліквідовувати інші. Доведеться воювати за збільшення витрат на шкільну освіту і співпрацювати з місцевим самоврядуванням (що буде провокувати нові і нові скандали). Доведеться воювати з псевдонаукою і плагіатом, очолювати процес скасування ступенів псевдонауковцям. І все це - за доволі невелику оплату праці, за яку також буде багато звинувачень.