Чего мы не узнали из переписи населения: четыре вопроса Дубилету
Команда пана Дубілета, яка проводить альтернативну перепису оцінку чисельності населення, оприлюднила перші результати роботи. Опубліковані дані щодо загальної чисельності населення України (37,29 млн), його статево-вікова структура, розподіл населення за регіонами та статтю, окремо - регіонами та віком.
Що потрібно розуміти про результати цієї оцінки? Передусім те, що, поки що це не альтернатива перепису. Як сказав сам Дубілет: "Ми будемо оперувати цими даними неофіційно".
Як вплинуть ці дані на державну статистику щодо населення, яку виробляє Держстат - поки що невідомо. Як вони використовуватимуться у державному управлінні - теж невідомо. Поки що це все ще ініціатива, пілотний проєкт.
Перші результати цієї оцінки викликають багато запитань. Відсутність детально описаної методології (усіх пророблених кроків, а також обмежень методології) призводить до питань як щодо надійності даних (вже опублікованих чи тих, що обіцяють опублікувати), так і щодо можливостей їх використання.
Читайте також - Хто ми: чого НЕ врахував Дубілет в експерименті з переписом українців
Де зараз шукати відповіді на ці питання - невідомо. Саме тому, на мою думку, необхідно оприлюднити детальний опис усіх трьох методів альтернативної оцінки.
Ось лише декілька прикладів таких питань:
- Під час презентації було вказано на одне з обмежень оцінки територіального розміщення населення на основі даних мобільних операторів: неможливо прив’язати до конкретних територій представників мобільних професій (таких як провідники).
А як щодо маятникової міграції? У традиційних переписах визначення місця звичайного проживання базується на тому, де особа проводить свій щоденний відпочинок. У такому разі необхідно використовувати дані щодо місця перебування особи не вдень, а вночі. Чи було це враховано в результатах альтернативної оцінки? Можливо, було. Але ми цього не знаємо, тому що методологія не опублікована.
- Інше питання стосується статево-вікової структури населення, яка екстраполюється на дані щодо чисельності населення. У матеріалах презентації чесно прописано, що статево-вікова структура не враховує внутрішні та зовнішні міграційні процеси.
По суті, це статево-вікова структура офіційно зареєстрованого населення. Але ця структура не враховує мінімум 6% населення, яке проживає не в тому населеному пункті, де зареєстроване - саме стільки їх (мінімально) за даними дослідження системи реєстрації місця проживання CEDOS та ZMINA в 2019 році.
- Що з оцінкою сільського населення? Чи можливо в результаті альтернативної оцінки на основі даних мобільних операторів отримати такі ж надійні дані про чисельність населення у сільській місцевості, як у міській?
- Нещодавно команда Дубілета оцінила сальдо виїзду на основі даних прикордонників. Це негативне сальдо склало 4 мільйони. Як ці чотири мільйони співвідносяться з тим, що різниця між чисельністю населення за офіційними та неофіційними даними значно менша?
Читайте також - Українців стало мало. Але класичний Перепис все-одно потрібен
Це лише частина питань, які виникають через відсутність детально описаної методології та аналізу обмежень альтернативної оцінки. Можливо, на кожне з питань у команди альтернативної оцінки чисельності населення є гідна відповідь.
Проте, доки відсутня детально описана методологія, дані не виглядають достатньо надійними. А тому не будуть легітимізовані в дослідницькому середовищі.
Друга група питань, що виникає за результатами оцінки, стосується того, як ці дані будуть використовуватися. Пан Дубілет сказав, що ці дані зараз не є офіційними, і будуть використовуватися лише у плануванні інфраструктури.
Чому ці дані не будуть використовуватися у державному плануванні - незрозуміло. У деяких областях відмінність у чисельності населення за офіційною статистикою Держстату і неофіційною статистикою ініціативної групи Дубілета, сягає 25%.
Які невідповідності будуть між різними районами й типами населених пунктів, ми ще побачимо, якщо ці дані будуть. Але поки що це звучить несправедливо.
Читайте також - Перепис Дубілета: реальна статистика або підрахунок нашвидкоруч
Три місяці тому CEDOS опублікував заяву щодо необхідності проведення традиційного перепису. Вона все ще актуальна. Ми підтримуємо поточну ініціативу Уряду оцінити чисельність населення альтернативними методами, але не погоджуємося з тим, що вона може стати альтернативою перепису зараз. Якщо йдеться про перехід від традиційного перепису до перепису, базованого на реєстрах, він має бути поступовим.