Конфликт Шкарлета и Квита. Почему Минобразование хочет забрать полномочия у НАЗЯВО

Що сталося

47-річний ректор Сергій Шкарлет, якого 25 червня призначили т.в.о. голови Міністерства освіти та науки, зіткнувся з першою серйозною кризою. Нагадаємо, Шкарлета призначили за бажанням Президента Володимира Зеленського, його також підтримала низка українських ректорів, але Рада навіть не стала розглядати його кандидатуру. 

Нацагентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) звинуватило нове керівництво МОН - тобто в.о. міністра Сергія Шкарлета - у спробі "знищити НАЗЯВО" і повернути практики часів Дмитра Табачника у вищу освіту.

Таку заяву агентство випустило після того, як законопроект МОНу "Про внесення змін до деяких законів України" (№ 1/12-3604) передали на погодження до Уряду та інших міністерств. 

За словами керівника агентства Сергія Квіта, ні нардепи, ні освітяни, ні НАЗЯВО не знали, що такий законопроєкт готують.  

Сергій Шкарлет розповів, що писали документ лише працівники Міносвіти, "за 5 днів, два з яких були не робочими". 

Чому такий поспіх 

28 травня Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вказало на юридичну колізію. Постанова Кабміну про НАЗЯВО не відповідала двом законам - про центральні органи виконавчої влади та про держслужбу.

Тому потрібно було вирішити це питання. 17 липня Уряд доручив МОН виконати припис НАЗК, і так у рекордні терміни з’явився законопроєкт, про який майже ніхто не знав. 

Утім, він не лише усуває юридичні невідповідності. Сергій Шкарлет неодноразово натякав, що після впровадження змін у агентства може з’явитися новий керівник.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

Що таке НАЗЯВО і навіщо його створили

Національне агентство з питань забезпечення якості вищої освіти - важливий орган у реформі університетів та наукових установ. Агентство акредитує вишам навчальні програми, відповідає за боротьбу з плагіатом і псевдонаукою - тобто має важелі впливу та інструменти для боротьби з корупцією.

НАЗЯВО створили після Революції Гідності у 2014 році. Це була частина Угоди про асоціацію з ЄС. За нею, Україна мала створити незалежне агентство з питань вищої освіти. У 2015-му воно мало розпочати роботу, але постійно були проблеми. Через три роки його перезавантажили, і взимку 2019 року НАЗЯВО почало роботу.

Наразі Агентство уже стало асоційованим членом:

• ENQA (Європейської асоціації із забезпечення якості вищої освіти), 

• повноправним членом Міжнародної мережі агентств із забезпечення якості вищої освіти (INQAAHE),

• Центрально-Європейської мережі агентств з якості (CEENQA)

• та Міжнародного центру з академічної доброчесності (ICAI).

Що уже зробило НАЗЯВО

Нацагентство ще не встигло набрати обертів, аби показати вагомий результат для викладачів та студентів, оскільки зміни в системі освіти доволі тяглі, не миттєві.

Ексзаступник міністра освіти та науки при Ганні Новосад та експерт з вищої освіти Єгор Стадний каже, що НАЗЯВО запустило не на папері, а на практиці нову акредитацію освітніх програм.

"Акцент на тому, що відбувається на практиці, а не просто написано в документах", - пояснює Стадний. 

За його словами, попередня акредитація, якою колись опікувалося МОН, більше зосереджувалась на перевірці документів. Якщо все гаразд, університет акредитовували. 

"Через це так багато закладів з відверто низькою якістю без проблем могли отримати акредитацію. Саме з таких негативних явищ почалася недовіра суспільства до вищої освіти, яка зараз набрала загрозливих розмірів", - каже Стадний. І додає, що стара акредитація від МОН не викликала довіри ще й через саму непрозорість процедури. 

Акредитація від НАЗЯВО, пояснює експерт, стимулює виші до самоаналізу, виявлення своїх сильних та слабких сторін і допомагає визначити напрямок подальшого руху.

"Це стандартні практики в розвинутих системах, у нас це поки не є мейнстрімом", - пояснює ексзаступник міністра. І додає, що завдяки Нацагентству в країні поволі утворюється спільнота експертів з якості вищої освіти, завдяки якій розвивається інститут не суто контролю, але й дієвих рекомендацій. 

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать

Наприклад, зараз близько 30% акредитацій повторні або відкладені, заявив Сергій Квіт. Він пояснив, що це початок роботи по-новому, тому агентство вирішило не відмовляти різко в акредитації. За його словами, у багатьох відкладених акредитаціях є одне "і"- в організації освітнього процесу. 

"Це системна помилка по універсистету. Коли вона виправлена, зникає у всіх програмах, - пояснює Квіт. - Коли відкладена акредитація з одним "і", виш просто передає документи і комісія дивиться, як помилку виправляють". 

Натомість багато програм, які мають більше одного "і", можна закрити, стверджує керівник НАЗЯВО: "Краще, аби виші подумали, щоб їх закрити. Вони тільки тягарем лягають на них". 

"Ми побачили проведену величезну роботу, ми проходили низку експертиз, експерти кваліфіковані, ми отримали три умовні акредитації, і по ділам", - сказав Віль Бакіров, ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Коли українці зможуть відчути результати від такого НАЗЯВО? За словами Стадного, довіри суспільства до системи вищої освіти, а не окремих вишів, ми можемо досягти за 10-15 років.

Що пропонує законопроєкт по НАЗЯВО

Зараз Нацагентство захищене законом "Про вищу освіту". МОН пропонує видалити звідти усі згадки про НАЗЯВО. Звідти виключають статті, де прописано, яким має бути склад агентства, хто туди може і не може входити, як воно має працювати і за які кошти існувати.

У частині місць згадки про агентство замінили на "центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості вищої освіти". Міносвіти пропонує зробити його частиною виконавчої влади. 

НАЗЯВО заявляє, що це формує політику відмови від Угоди про асоціацію з ЄС, оскільки зробить агентство залежним від влади. Оскільки МОН зможе безпосередньо впливати на призначення керівника і заступників Нацагентства. А це суперечить європейським підходам до роботи таких структур. 

Окрім того, МОН хоче забрати собі частину повноважень і збільшити контроль над агентством.

Наприклад, аби НАЗЯВО мусило узгоджувати з ним положення про акредитацію освітніх програм університетам.

МОН хоче знову контролювати вчені ради, які вирішують, кому присуджувати, а кому ні наукові ступепі. НАЗЯВО заявляє, що таку практику ще раніше впроваджував міністр освіти та науки часів Януковича Дмитро Табачник.

"Така пропозиція протирічить принципу реформи вищої освіти - поступовому збільшенню автономії й відповідальності закладів вищої освіти, а також фактично повертає "диплом державного зразка", щойно вилучений із законодавства наприкінці 2019 року", - заявило агентство.

НАЗЯВО додає, що у жодній з країн ЄС чи Північної Америки немає системи, за якою спецради з присудження наукових ступенів утворює центральний орган виконавчої влади. 

А за звітом UNESCO: Doctoral studies and qualifications in Europe and the United States, єдина країна-учасник Болонського процесу, де наукові ступені присуджують спецради, утворені державою – Російська Федерація.

Законопроєкт також хоче повернути практику, коли органом ліцензування був МОН (зараз такий орган визначає уряд). За словами Єгора Стадного, це суперить реформі держслужби, бо орган не може формувати правила і самому ж за цими правилами контролювати.

Зараз у законі "Про вищу освіту" написано, що саме НАЗЯВО має погоджувати розроблені МОНом стандарти вищої освіти, порядок визначення здобутих в іноземних вишах ступенів та наукових звань. Але в запропонованому МОНом законопроєкті у цих пунктах НАЗЯВО уже не згадують. Як і те, що саме агентство оцінює внутрішню систему якості освіти університетів.

Що про свою ініціативу говорить Шкарлет 

На брифінгу відбувалась досить жорстка суперечка між в.о. міністра і головою НАЗЯВО.

"Я вам не ворог, і жодної спроби ліквідувати агенцію немає. Є питання приведення вас до норм діючого законодавства, до якого ви ніяк не хочете повернутися", - заявив присутньому в залі голові НАЗЯВО Сергій Шкарлет.

"Боюся, ви не зовсім розумієте, коли говорите про норми нашого законодаства, в тому числі західноєвропейські норми, які ми підписали при угоді з ЄС. Ми вас можемо проконсультувати", - відповів Сергій Квіт.

"А вас можуть проконсультувати всі ті ректори, які тут зібрались", - відповів ексректор і нинішній очільник МОН.

Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте

Впродовж двогодинної розмови все зводилося не до юридичних обговорень, нюансів і дискусій навколо НАЗЯВО, які мали б усунути колізію законодавства, а - до грошей і претензій ректорів. 

Сергій Шкарлет і частина керівників вишів нарікали, що мають платити за акредитацію своїх освітніх програм з коштів, які університетам платять контрактники. Ще й, мовляв, завелику суму. 

Сергій Шкарлет заявив, що зараз за одну акредитацію ректори платять близько 60 000, хоча нібито за чиїмись підрахунками має коштувати не більше 14-21 000 грн. 

"Якби було 25 000, жоден ректор голосу не подав би", - додав ректор Віль Бакіров.

Також Шкарлет непрямо звинуватив НАЗЯВО у бажанні безконтрольно маніпулювати грошима. На що зреагував присутній у залі Сергій Квіт: "Те, що стосується роботи НАЗЯВО, ми готові в будь-яку секунду до будь-якої перевірки. Тому натяки на якусь нечесність не мають підстав". 

За словами голови агентства, на внутрішні потреби НАЗЯВО іде лише 14% грошей, які надходять з таких проплат. Решта 86% повертаються назад в університети, бо експерти НАЗЯВО - це здебільшого професори українських вишів. 

"Кошти, які ідуть в агентство, ідуть на те, щоб експерти були незалежними. Дуже важливо, щоб їх не поїли, не годували, не входили в неформальні стосунки, не селили, щоб один і той же експерт не був оформлений одного й того ж дня в кількох містах одночасно", - пояснював Квіт. 

І заявив, що ні голова НАЗЯВО, ні заступники, ні члени секретаріату "жодної копійки зі спецфонду не отримали". І що агентство має пропозиції, як здешевити процес акредитації. 

Впродовж виступів в.о. міністра та ректорів стало зрозуміло, що законопроєкт хоче не лише усунути юридичну колізію, як того вимагав припис НАЗК.

"Можливо, більш прозоро перевантажити НАЗЯВО, політика має бути з одного джерела, я вважаю, що це МОН", - заявив Петро Куліков, ректор Київського національного університету будівництва та архітектури.

Зараз законопроєкт - на етапі обговорення. Чи є шанси йому стати законом?

"Підозрюю, скасувати НАЗЯВО через Верховну Раду нікому не вдасться зараз, - вважає експертка з вищої освіти і депутатка від "Голосу" Інна Совсун. - У ситуації, коли між чинним керівництвом Міносвіти та Верховної Радою очевидно немає контакту, протягнути настільки суперечливі зміни є малоймовірним".