Зеленский досрочно распустил ЦИК. Что случилось?

Верховна Рада України достроково припинила повноваження всього складу Центральної виборчої комісії. За проект постанови №2127 проголосував 341 депутат. Від фракції "Слуга народу" - 244 народних депутати, "ОПЗЖ" - 33, "Батьківщина" - 20, "За майбутнє" -15, позафракційні - 29. 

Таким чином, Рада звільнила з посад членів ЦВК Басалаєву Аллу Валентинівну, Бернацьку Наталію Іларіонівну, Вербенського Михайла Георгійовича, Діденка Олега Миколайовича, Євстігнєєва Андрія Сергійовича, Єфремову Ірину Олексіївну, Желтову Ольгу Миколаївну, Конопольського Олега Миколайовича, Кустову Світлану Миколаївну, Лотюк Ольгу Степанівну, Махніцьку Катерину Григорівну, Плукаря Віталія Володимировича, Радченка Євгенія Володимировича, Сліпачук Тетяну Володимирівну, Шипілова Леонтія Миколайовича, Юзькову Тетяну Леонідівну. 

Таке рішення відповідає положенням пункту 21 частини першої статті 85 Конституції України, згідно з якими Верховну Раду визначено єдиним суб’єктом звільнення з посад членів ЦВК за поданням президента України, а також статті 31¹  Закону України "Про Центральну виборчу комісію". Вона передбачає можливість дострокового припинення повноважень всього складу Комісії Верховною Радою за вмотивованим поданням президента України. 

Тому підставою для прийняття такого рішення стало подання президента України Володимира Зеленського про звільнення з посад членів ЦВК, що передбачає дострокове припинення повноважень всього її складу.

У цьому документі глава держави відзначає низку обставин, пов’язаних із діяльністю нинішнього складу ЦВК. Саме вони спричинили його відповідне реагування з метою гарантування в подальшому належної реалізації і захисту виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах, належного забезпечення дотримання передбачених Конституцією та законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму. 

Так, зокрема, йдеться про неодноразові прояви ЦВК протягом виборчого процесу з позачергових виборів народних депутатів України 2019 року недостатньої виваженості або навіть політичної упередженості у вирішенні окремих питань, які належали до її повноважень. Наслідком чого, в тому числі, були численні судові процеси, у яких рішення, дії чи бездіяльність ЦВК були визнані судом протиправними. При цьому президент вказує на більш ніж двадцять постанов ЦВК щодо відмови в реєстрації двадцяти восьми кандидатів у народні депутати України, скасованих судами. 

Прикладом необ’єктивності та політичної заангажованості ЦВК у поданні названо ситуацію навколо виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі №169. Там було прийняте безпідставне рішення про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України, скасоване судом, а сам кандидат з великою перевагою переміг на виборах. Разом із тим, при розгляді аналогічних питань Центральна виборча комісія використала зовсім інші підходи, сформувавши у такий спосіб неоднакову правозастосовну практику. 

Негативну характеристику як непослідовні отримали дії ЦВК стосовно встановлення результатів виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі №198, де народний депутат України був зареєстрований до завершення відповідних судових процесів. Це призвело в подальшому не лише до скасування в судовому порядку окремих постанов та протоколів Комісії, але й її зобов’язання судом офіційно спростувати в газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр" повідомлення про результати виборів у цьому окрузі. 

Окрім того, президентом привертається увага парламентарів до низки інших аспектів діяльності ЦВК, з приводу яких було винесено низку судових рішень про визнання протиправною бездіяльності цього колегіального державного органу. 

На що очікуємо далі? 

Відповідно до статті 31¹ Закону України "Про Центральну виборчу комісію" депутатські фракції у Верховній Раді не пізніше наступного дня після дострокового припинення повноважень всього складу Комісії подають президенту пропозиції щодо персонального складу Комісії, на підставі яких очільник країни протягом трьох днів вносить до Верховної Ради подання щодо персонального складу Комісії.

Тобто 17 вересня 2019 року варто очікувати подання президента щодо персонального складу 17 майбутніх членів ЦВК.

Читайте также: Слуга народа хочет большинство в ЦИК 

Варто зазначити, що частина шоста статті 6 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" передбачає, що голова комісії, його заступники, секретар, а також не менше п'яти інших членів Комісії повинні мати вищу юридичну освіту. 

Тобто у новому персональному складі Комісії повинні бути не менше дев'яти громадян України, які мають вищу юридичну освіту, з числа яких Комісія на своєму засіданні, таємним голосуванням, обере голову, заступників та секретаря.

Тож очікуємо на новий персональний склад ЦВК і спостерігаємо, чи здатні всі фракції парламенту дійти згоди.