Высший совет правосудия как "черная дыра" судебной реформы
5 мільйонів гривень щомісяця Україна витрачає на зарплату членам Вищої ради правосуддя — органу, який вирішує ключові питання суддівської кар’єри.
Після Майдану ВРП мала очистити і оновити суди. Натомість вийшло так, що судді, які переслідували активістів, — не лише не були звільнені, але й отримали підвищення. А ті, які ухвалювали справедливі рішення, — отримали покарання.
2016-го Парламент посилив статус ВРП як найбільш впливового органу в судовій владі. Однак низка членів органу використала нові повноваження далеко не в суспільних інтересах. Відтак за останні три роки ВРП ухвалила чимало свавільних рішень, а її члени стали фігурантами багатьох скандалів.
Одним із перших Президент Зеленський подав до парламенту законопроект про реформування органів судової влади. Очікувалось, що в тексті йтиметься про реформу самої ВРП як ключового органу, який відповідає за всі звільнення і призначення. Однак там наразі — жодного слова про його переформатування.
Щоб дати уявлення про діяльність чинної ВРП, ми зібрали п’ять скандальних випадків, які демонструють, чим займався цей орган останні три роки.
Збереження на посаді судді, який заборонив Майдан
Перший розгін Майдану трапився в ніч з 30 листопада на 1 грудня: кадри нападу беркутівців на неозброєних студентів облетіли усі світові ЗМІ. Це стало можливим через рішення судді Окружного адмінсуду Києва Богдана Саніна, який буквально за кілька годин до розгону заборонив будь-які зібрання на Хрещатику і Майдані Незалежності.
Після Революції прокуратура отримала свідчення, що такі рішення ухвалювались за вказівками з адміністрації тодішнього президента Віктора Януковича. Водночас Вища рада правосуддя відмовилась звільнити Богдана Саніна, і зробила так само майже щодо всіх суддів, які забороняли мирні зібрання чи переслідували активістів.
Блокування участі в конкурсі до Антикорупційного суду непідконтрольної судді Гольник
Лариса Гольник відома тим, що 2014-го року відмовилась брати хабар за “правильний” розгляд кримінальної справи про корупцію проти мера Полтави Олександра Мамая. Відтоді голова суду почав її переслідувати та чинити всі можливі перешкоди. Однак замість того, аби покарати його, ВРП покарала саму Ларису Гольник.
Незадовго до старту конкурсу до Вищого антикорупційного суду цей орган наклав на Гольник дисциплінарне стягнення за допис в Facebook. Через нього кваліфікаційна комісія суддів відмовилась розглядати її документи на участь в конкурсі.
У січні 2019 року міжнародна неурядова організація в Лондоні вручила Ларисі Гольник нагороду за «мужність та доброчесність у вимозі належного розслідування корупції в судовій сфері».
Невідсторонення скандальних суддів Вовка і Ко
У липні 2019 року ГПУ разом з НАБУ оприлюднили фрагменти записів, на яких фігурують голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк разом зі своїми колегами. За версією слідства, вони ухвалили низку незаконних судових рішень. Як відомо, саме судді ОАСК забороняли Майдан, визнавали незаконною націоналізацію Приватбанку, вставляли палки в колеса розслідувань НАБУ, зокрема, визнали незаконними докази, зібрані у справі нардепа Борислава Розенблата.
Очевидно, що суддів, яких підозрюють у вчиненні злочинів шляхом використання судової влади, варто було б позбавити повноважень бодай тимчасово, поки своє слово не скаже суд у вироку. Однак ВРП не побачила жодних проблем та відмовила у клопотанні ГПУ про тимчасове відсторонення Вовка та двох інших суддів від здійснення правосуддя.
Розкішний “накочегарений” будинок під Києвом членкині ВРП
У грудні 2018 року з’їзд суддів обрав чотирьох нових членів ВРП за своє квотою. Однак інтригу щодо результатів “незалежного” і “таємного” суддівського голосування було розкрито за день до голосування — активістка Катерина Бутко оприлюднила прізвища чотирьох майбутніх переможців, бо за цих кандидатів (як за погоджених Банковою) агітували голосувати суддівські очільники.
Однією з таких погоджених Банковою кандидаток стала суддя колишнього Вищого господарського суду Лариса Іванова. 2017 року, коли Іванова претендувала на посаду судді Верховного Суду, Громадська рада доброчесності поставила під сумнів достатність у неї доходів для придбання розкішного будинка під Києва. На співбесіді суддя пояснила, що придбала будинок за кошти, які заробила, коли “збирала полуницю та кочегарила в ГДР” (маючи на увазі Німецьку демократичну республіку).
Тепер Іванова оцінює доброчесність інших суддів.
Виняткове ставлення до “обраних” членів ВРП
Закон забороняє одній особі бути членом ВРП два терміни поспіль — однак для членів ВРП Олексія Маловацького та Павла Гречківського було зроблено виняток.
Юрист Блоку Петра Порошенка, в 2015 Маловацький став членом ВРП за парламентською квотою. Того ж року адвокати делегували до ВРП Павла Гречківського, який прославився гучним корупційним скандалом, що закінчився виправдувальним вироком. А вже у лютому 2019 року з’їзд адвокатів повторно обрав Маловацького з Гречківським до ВРП.
Вони виправдовувалися тим, що в 2015-у їх обирали до Вищої ради юстиції, а Вища рада правосуддя — то вже зовсім інший орган. Таке пояснення задовольнило адвокатів, які підтримали більшістю голосів призначення саме цих двох осіб до ВРП.
* * *
Не дивно, що з такими членами ВРП ухвалює сумнівні рішення. Згадані історії не є ані найбільш кричущими, ані найбільш значимими. Вони є штрихами до портрету ВРП, які показують, що без зміни цього органу не матимуть ефекту жодні інші позитивні реформи в судовій системі.
Проблема в тому, що змінити ВРП швидко не вдасться — для цього потрібно вносити зміни до Конституції, а це займе щонайменше кілька місяців. Однак уже зараз є шанс принаймні очистити ВРП від найбільш негідних представників. Цим шансом є Комісія з питань доброчесності та етики, до складу якої будуть входити міжнародні експерти і яка зможе ініціювати питання про звільнення членів ВРП. Тому програма мінімум на зараз — проголосувати президентський законопроект в редакції, яка дає реальні повноваження етичній комісії. Програма максимум — перезавантажити ВРП.
- Читайте також: Юридический хаос и перспективы обустройства судебной системы