Выборы состоялись. Что дальше?

Отже, вибори відбулися. Що далі? І що нам тепер робити?

Перше. Маємо в цілому чесні і прозорі президентські вибори, і це відрізняє Україну від тих пострадянських країн, які все ще не здатні вийти із авторитарного минулого. Я не вірю в авторитаризм: на кожного Лі Куан Ю припадає кілька десятків Робертів Мугабе. Нечисленні хороші історії є вітриною авторитаризму, за якою ховаються кров і приниження мільйонів. «Демократія є найгіршою формою правління, за винятком всіх тих інших форм, які були випробувані у той чи інший час», — сказав Черчилль. Однак демократія в наші часи випробовується на міцність і може бути хакнута. Протистояти цьому здатні лише дві речі, і лише разом: громадянська освіта та ефективні інституції.

Друге. Що робити кожному з нас?

1. Прийняти вибір українського народу, яким би він не був, яку незгоду би він у вас не викликав. Всі інші варіанти руйнівні, в першу чергу, для вашої особистості.
   Заспокоїтися, незалежно від того, чи ваш кандидати переміг, чи програв. Життя не скінчилося. Навіть політична боротьба ще не скінчилася, вона лише починається.
   Вимкнути мову ненависті. Якщо ваш кандидат переміг, не танцюйте на кістках опонентів. Якщо ваш кандидат програв, не точіть ножі помсти.
2. Пробачити все вашим друзям і рідним. Пробачити особисті напади, повторення чужої брехні, мову ненависті, знущання над здоровим глуздом та образливі ярлики. Це було затьмарення. Пам’ятайте: переважна більшість ваших друзів мріє про те саме, що й ви, — про сильну країну, відкриту вільну економіку, верховенство права, мир без капітуляцій, ефективні, але не всевладні державні інституції. Просто у вас були різні погляди на те, хто це забезпечить. Дуже скоро ви дійдете згоди щодо того, що це забезпечити ви мусите самі разом. Тому, якщо ви не маєте розбіжностей щодо головного питання: де зразок для наслідування, на Сході чи на Заході? — подайте руку один одному. Вам ще багато доведеться працювати разом.
3. Бути готовим контролювати кожен крок переможця за допомогою сильних громадських організацій. Він мусить знати: відтепер він під мікроскопом та у лещатах. Призначення одіозних фігур, неприйнятні політичні альянси та реверанси, дивні кроки із державною власністю, відкат назад зроблених реформ, сумнівні зовнішньополітичні ініціативи — за все це треба бити по руках, негайно і сильно. Хай привчається. Ніякої теплої ванни.
4. Будувати ті дві речі, які здатні тримати на плаву демократичну державу, — громадянська освіта та ефективні інституції. Сильна громадянська відповідальність у поєднанні з необхідними знаннями — це єдине, що зменшує ризик зробити невдалий вибір в умовах демократії. А ефективні інституції допоможуть втримати державу, якщо невдалий вибір зроблено. У нас ще парламентські попереду.
5. Припинити вірити у диво. Віра в те, що президент Зеленський побудує нову країну, аналогічна вірі в те, що президент Порошенко побудує нову країну. Це здатні зробити тільки ми з вами. Волонтерство, вступ на державну службу, розбудова демократичних політичних партій, контроль місцевої влади, об’єднання небайдужих заради спільних проектів, робота с підлітками, врешті, наведення ладу в ОСББ — існує багато способів долучитися до процесу, але для цього доведеться вийти з Фейсбуку, взути гумові чоботи, вдягти рукавиці, взяти до рук лопати і граблі (інакше не навчитися на них не наступати).

Третє. Що тепер робити політичним суперникам, чиї прізвища були в бюлетені.

Головне завдання Порошенка — стримати опонента і перемогти на парламентських виборах. Для цього доведеться не лише суттєво оновити команду (все одно частина її зараз перевзується у зелені капці), а й тримати ініціативу. Це нескладно, бо він досвідченіший та має поки що більший парламентський ресурс. Варто використати цей час, щоб вирвати ініціативу з рук опонента і провести через парламент ключові реформи, побудувавши на цьому історію «фенікс з попелу сильніший за супротивників».

Головне завдання Зеленського — поміняти парадигму. Досі час грав на нього, тепер гратиме проти нього. Його рейтинг буде зменшуватися з кожним днем, з кожним прийнятим рішенням: досі вдавалося тримати докупи несумісні соціальні групи, ухиляючись від чітких позицій, але тепер це неможливо, і кожен крок когось розчаровуватиме. Рухатися далі без команди неможливо, доведеться її створювати, причому під тиском охочих «допомогти» своїми людьми.

Четверте. Незалежно від того, чи ваш кандидати виграв, чи програв, мусите визнати, що на цих виборах було багато хорошого: безпрецедентна відкритість і конкуренція, висока політична мобілізація громадян, використання новітніх технологій, повноцінна громадська безпека. Українська публічна політика перейшла на ступінь вище.

П’яте. Не забувайте: з півночі холодним поглядом дивиться ворог, якому не потрібні дві, чотири чи десять областей. Йому потрібен хаос на всій території. Не дамо йому шансів.

(Джерело - блог автора)

• Читайте також: Три совета Владимиру Зеленскому