Санкции СНБО и Зеленского против «контрабандистов»: риски и перспективы

Уявіть собі: ви вмикаєте телевізор, а там президент Володимир Зеленський оголошує, що стосовно вас та ваших компаній рішенням Ради національної безпеки і оборони України застосовуються санкції. Без викликів на допит, без можливості надати свої пояснення, без жодного рішення суду. 

Останнім часом Зеленський та РНБО рішуче використовують санкції проти фізичних та юридичних осіб. Останнє рішення – застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів проти 10-ти осіб і 79 компаній. Ці санкції ввели проти осіб, яких, за аналітичними даними СБУ та апарату РНБО, можна назвати топ-10 української контрабанди. Такі рішення хоча і можуть викликати схвальну оцінку у суспільства щодо їх змісту, але свавільне застосування санкцій може призвести до підміни правоохоронних, контролюючих, судових органів та до порушення прав осіб.

Чи не порушують такі дії РНБО та президента законодавство України? Чи мають всі державні органи і суди виконувати рішення РНБО про накладання санкцій? Чи можуть підсанкційні особи оскаржити накладення на них санкцій?

Закон "Про санкції" передбачає – з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

При цьому Закон містить вичерпний перелік осіб, до яких можуть бути застосовані санкції. Зокрема, це:

- іноземна держава;
– іноземна юридична особа;
– юридична особа, яка перебуває під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента;
- іноземці;
- особи без громадянства;
– суб’єкти, що здійснюють терористичну діяльність.

Відповідно до Закону, рішення РНБО про накладання санкцій набирає чинності з моменту видання указу президента і є обов’язковим до виконання на всій території України.

Тож що не так з санкціями щодо осіб, яких президент публічно називає "топ-контрабандистами"?

1. Усі фізичні особи, щодо яких запроваджено санкції, є громадянами України, а їх діяльність, за заявою президента, пов’язана з контрабандою, а не з тероризмом. Таким чином, згідно закону "Про санкції", вказані особи не підпадають під жодну з категорій осіб, до яких можуть бути застосовані санкції.

2. Рішення РНБО та указ президента не містять посилання на конкретні обставини, що могли стати підставою для введення санкцій, а також мету їх застосування. Це призводить до порушення принципу правової визначеності, неможливості перегляду (скасування) санкцій РНБО до закінчення їх терміну, оцінки їх ефективності.

Пропозиції про застосування санкцій внесені СБУ, але зазначена у відповідних документах інформація є інформацією з обмеженим доступом. Таким чином, неможливо перевірити, чи ґрунтується  рішення РНБО на доказах, і чи існують такі докази взагалі, яка інформація покладена в основу пропозиції про застосування санкцій.

Треба зазначити, що до повноважень СБУ належить розслідування злочинів, пов’язаних з контрабандою. І якщо встановлено коло осіб, які займаються контрабандою, то такі особи мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності за встановленою законом процедурою.

3. І головне: запровадження санкцій до громадян України замість притягнення їх до встановленої законом відповідальності свідчить, в першу чергу, про величезні системні та інституційні проблеми в державі: неефективна система правоохоронних та контролюючих органів, проблеми правозастосування, недосконалість  у функціонуванні судової системи.

Таким чином, законність застосування санкцій стосовно громадян України у зв’язку з їх діяльністю, яка не є терористичною, викликає великі сумніви. Саме тому з високою вірогідністю, особи, до яких застосовані санкції, будуть їх оскаржувати. Так, в Касаційному адміністративному суді вже слухається декілька справ за позовами осіб, до яких були застосовані санкції указами президента. Рішення по цих справах поки що не винесені. 

Також можна оскаржити окремі рішення та дії суб’єктів владних повноважень, вчинені на виконання санкцій. Однак, судова перспектива таких позовів протягом дії санкцій вкрай сумнівна.

Особи, щодо яких застосовані санкції, можуть також звернутися в порядку цивільного судочинства у справах про захист честі та гідності з позовами про спростування їх причетності до протиправної діяльності. Але це вже похідні кроки захисту від санкцій.

Слід звернути увагу, що інформація про застосування санкцій також направляється до іноземних органів, які не перевіряють законність такого рішення. Таким чином, навіть у разі скасування санкцій в Україні, особа може зіткнутися з обмеженням її прав в інших країнах.