Пока Израиль под Железным куполом, Украина под железным сапогом РФ. Такая вот реформа ОПК
Всі тільки і говорять, що Україні потрібна сучасна зброя. Президент Володимир Зеленський в указах вимагає збільшити витрати на оборонне замовлення та заслуховує на нарадах, як просувається реформа державного концерну Укроборонпром. А для розвитку українського ОПК навіть створили окреме Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, на чиновницький апарат якого з бюджету витратять 200 млн гривень.
Але вітчизняний оборонний комплекс однаково топчеться на місці. А деякі здобутки попередніх років і зовсім відкотилися назад.
Якщо коротко – цього року мало відбутися дві значні реформи для посилення боєздатності країни.
Перша – запровадження конкурентних оборонних закупівель замість застарілої та таємної процедури державне оборонне замовлення – ДОЗ.
Друга – реформа корпоративного управління Укроборонпрому відповідно до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку – OECD.
Це все потрібно для ефективного забезпечення Збройних сил України сучасною зброєю на той бюджет, який доступний Україні.
У другу чергу – щоб мінімізувати корупційні ризики на закупівлях Міноборони та інших силових структур; забезпечити фінансування сучасних військових розробок Укроборонпрому та його кооперацію з іноземними аналогами з країн НАТО.
Врешті-решт необхідно інституційно закарбувати управлінські рішення. Це усуне можливості використовувати концерн для приватної наживи.
Варто нагадати, що у 2019 році кандидат у президенти Володимир Зеленський переміг попередника Петра Порошенка не в останню чергу через гостру критику корупції в армії.
Але роки йдуть, і що у підсумку?
Про оборонні закупівлі
Закон про оборонні закупівлі (№808-IX) проголосований і введений в дію ще 2020 року. Але самі конкурентні закупівлі так і не розпочалися в повній мірі. Попри те, що Зеленський особисто доручив чиновникам з Мінстратегпрому та Міноборони запровадити конкуретні військові закупівлі в лютому 2021 року, по факту Кабмін власною свіжою постановою про відновлення ДОЗ посунув реформу закупівель на 2022 рік.
Хоча і повернення ДОЗ теж не стане рятівним колом. Як відомо план державного оборонного замовлення на цей рік був затверджений з суттєвим запізненням.
В Укроборонпромі місячні простої державних заводів без замовлень з боку військових пояснюють тим, що старе законодавство скасували, а нове ще не запрацювало. Наразі ані приватні, ані державні підприємства не мають юридичної можливості укладати контракти із замовниками. Утім, пересічні українці, мабуть, ніколи не дізнаються про масштаб проблеми. Адже ДОЗ цілком таємний.
Після критики експертів керівництва Міноборони щодо зриву постачань озброєння до ЗСУ, міністр Андрій Таран заявив, що за січень-червень 2021 року до війська уже надійшло більше ніж 3,3 млн одиниць продукції оборонного призначення.
Звичайно, це вражаюча цифра. Але про що йде мова? Про танки, літаки чи ракети? Якщо ми закупили мільйон ракет, чому російський триколор досі майорить над Кримом?
Як згадувалося вище, ДОЗ цілком таємний, тому українцям залишилося тільки фантазувати, що саме закупило Міноборони для їх безпеки у кількості понад 3 млн одиниць.
Можна припустити, що в цю цифру заклали все закуплене протягом бюджетного року: автотранспорт, запчастини до військової техніки, шоломи, бронежилети, снаряди, патрони. Головне, щоб з часом не виявилося, що закуплені цвяхи для облаштування окопів на Донбасі теж були враховані як продукція оборонного призначення.
Для балансу варто додати й іншу історію.
2020 року виконання цілої серії пріоритетних військових ракетних проектів зупинили через бюрократичну затримку з перерозподілу грошей в рамках ДОЗ.
Павлоградський хімічний завод (виробляє спорядження для ракетних двигунів) поскаржився в РНБО, що Міноборони ігнорує виконання указу президента про створення нових видів ракетного озброєння та боєприпасів. В міністерстві із запізненням прийняли рішення замовити виробництво ракетних комплексів "Вільха", "Вільха-М", "Гром" та інших. На хімзаводі підкреслили, що не можуть отримати фінансування від міністерства. Тому унікальні виробничі потужності підприємства простоюють, а фаховий персонал звільнений.
Хтозна, чим завершилася ракетна історія, все покрито держтаємницею. Але факт залишається фактом: Павлоградський хімзавод завершив 2020 рік із збитками в 156 млн гривень.
Таким чином, поставки українського ракетного комплексу "Вільха" з радіусом ураження понад 100 км, який був прийнятий на озброєння всього три роки назад, опинилися під загрозою зриву.
До слова, чи буде ДОЗ замінено на оборонні закупівлі наступного року, також під великим питанням. І тут вже проблема криється в рішеннях чинного очільника Мінстратегпрому Олега Уруського.
Річ утім, що ключовим елементом оборонних закупівель має стати так званий Реєстр учасників відбору та виконання державних контрактів. Його мали запустити на початку 2021 року, але поки – ніт. Веб-реєстр потрібен для моніторингу над виконанням контрактів для армії, а також певного фільтру підрядників оборонних проектів. Та й в цілому для аналізу, на скільки гроші на переозброєння витрачаються ефективно.
Якраз відсутність реєстру – одна з ключових причин, на думку команди Укроборонпрому, чому держконцерн цього року не може отримати довгоочікувані замовлення від військових.
Уруський довірив розробку і адміністрування реєстру Державному науково-дослідному інституту інформатизації та моделювання економіки. Це досить дивне рішення, коли в урядовій структурі є такі потужні ІТ-команди як Prozorro та Мінцифри. Достатньо переглянути, як виглядає сайт держінституту, чия публічна сторінка в Facebook не оновлюється з червня 2020 року, щоб зрозуміти, з якими ризиками може бути запущений реєстр оборонних виробників.
Про трансформацію Укроборонпрому
Реформа Укроборонпрому поки що навіть не стала законом, а вже рік залишається у статусі законопроекту під номером №3822. І це при тому, що документ був якісно підготовлений на початку 2020 року у співпраці Міністерства оборони, Міністерства економіки, фахівців Укроборонпрому, приватних виробників та депутатів комітету з питань нацбезпеки.
На сьогодні концерн запровадив та притримується цілого ряду антикорупційних заходів. Таких як максимальне використання Prozorro на закупівлях, оренда приміщень через аукціони Prozorro.Sale та активне залучення експертних кіл до цивільного контролю над діяльністю Укроборонпрому.
Прийняття цього законопроекту потрібне, щоб, по-перше, усунути будь-який політичний тиск на менеджмент Укроборонпрому, який може призвести до невигідних для держави контрактів при черговій зміні влади (яскравий приклад - "свинарчукгейт").
По-друге, дати можливість ефективно розпоряджатися майном підприємств концерну, яке часто простоює десятиліттями, перетворюючись на чагарники.
По-третє, відкрити законодавчі можливості до спільної діяльності державних підприємств ОПК із іноземними інвесторами з країн НАТО.
Утім, поки що це все плани, які ув’язнені в статусі "законопроект" на сайті парламенту.
Причиною такого бюрократичного тупотіння на місці – в ОПК сталася системна помилка, яка була допущена рік тому.
Концепції реформ оборонних закупівель і Укроборонпрому були розроблені фахівцями, які вже не обіймають посади, ані в Міноборони, ані в Мінекономіки; і які були призначені до новоствореного Мінстратегпрому. Хоча саме останньому, уряд прем’єра Дениса Шмигаля делегував реалізацію на практиці непростих перетворень в застарілому ОПК.
Тобто ключові для безпеки країни новації мають запровадити чиновники, які не мають жодного відношення до розробки цих самих новацій.
"Залізний купол" VS "залізний чобіт РФ"
Можливо, для когось це будуть неприємні висновки... З позиції геополітики, консервування проблем в ОПК України абсолютно вигідно для РФ.
Якщо громадяни Ізраїлю, захищені "залізним куполом", у чому весь світ переконався після останньої ракетної атаки терористів з ХАМАС. То українське суспільство продовжує перебувати під залізним чоботом росіян – поки політичні лідери по третьому колу розмірковують над модернізацією армії.
Кремлівський флот, повітряні сили, ракети, бронетехніка, дрони та інше переважають бойові можливості Києва.
За відсутності успіхів українського ОПК в розробці та виробництві сучасної зброї, залишається хіба-що сподіватися на героїзм військових, і запал волонтерів.
Щоправда, треба визнати, за останні два роки концептуальна база для перетворень таки підготовлена.
Вже зрозуміло, що оборонні закупівлі перенесені на наступний рік. Та це означає, що уряд отримав час для того щоб виправити власні кадрові помилки, і таки забезпечити впровадження сучасних, ефективних оборонних закупівель.
Законопроект про реформу Укроборонпрому запланований до голосування в другому читанні на перше липня. То ж чому б депутатам не проконтролювати, щоб майбутній закон таки відповідав світовим стандартам управління OECD без зашитої в текст політичної корупції. І врешті проголосувати за старт реформи оборонного гіганта.