Після звільнення указом Президента з посади його Постійного Представника в АРК на початку грудня 2018 року я обіцяв прокоментувати результат моєї роботи з серпня 2017 року. Наразі ажіотаж звісно спав, суспільство має новий порядок денний, який змінюється щотижня, але обіцяний стислий звіт все ж надам. Бо ті, хто хочуть – мають право знати, що саме робило Представництво Президента в АРК на народні гроші п’ятнадцять місяців, тобто майже чверть періоду з початку п’ятирічної окупації Криму.

Наразі мене у ступені відвертості, звісно крім службової таємниці, об’єктивно стримують тільки дві речі: передвиборчі перегони та юридична деонтологія. Я вдруге в житті, після роботи Урядовим Уповноваженим у справах ЄСПЛ, виконував представницькі функції для державного органу і тому як юрист за фахом маю ставитися з повагою до відомостей клієнта, отриманих під час роботи. Ну й звісно не хочеться стати знаряддям чиєїсь політичної пропаганди.

З чого все починалося. Питання роботи Представництва обговорювалося наприкінці 2015-го в Адміністрації Президента з керівним складом тодішньої команди Петра Порошенка. Тих посадовців, що наразі вже в інших кріслах, дійсно дуже цікавили шляхи реальної активізації роботи держави, зокрема й Голови держави, на кримському напрямі. Саме тоді ними було вирішено посилити інституційну спроможність Представництва Президента, переміщеного в Херсон у 2014 році ще паном Турчиновим і фактично там всіма благополучно забутого.

Чтобы прочесть этот материал нужно оформить подписку. Перейдите к полной версии страницы.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
деоккупация КрымаБорис БабинБорис Бабіназовское мореагрессия россии против украиныпостоянный представитель президентапостпред президента