Киев: Почему не работает E-билет за полмиллиарда

На впровадження єдиного електронного квитка в Києві вже витратили 440 млн грн, а ще 345 млн - планується. Однак, повноцінний запуск системи досі відкладають, а сама вона глючить та працює з перебоями. Як наслідок - кияни періодично потрапляють у транспортні колапси. 

З 1 листопада 2019 року весь муніципальний громадський транспорт Києва повинен був перейти на безготівкову оплату проїзду за допомогою єдиного електронного квитка (Е-квиток). Проте, запуск системи знову відклали, цього разу - до 1 квітня 2020 року.

Числені "баги" Е-квитка були виявлені ще на етапі тестування, коли 29 серпня 2019 року у метро Києва трапився збій системи з продажу електронного квитка. Зранку, 8 листопада, ситуація повторилася - система Kyiv Smart Card не працювала. Колапс в метрополітені не трапився лише тому, що пасажири змогли скористатися альтернативним видом оплати проїзду — банківськими картками, зеленими картками метро та жетонами. Коли система Е-квитка запрацює на повну, такої можливості в пасажирів не буде, зелені картки та жетони метрополітен планує вивести з обігу. Механізм функціонування Е-квитка залишається недосконалий, хоча коштів на нього витрачено немало. 

Головним оператором системи Е-квитка рішенням КМДА  було визначено КП ГІОЦ. Воно закуповувало необхідне програмне забезпечення та технічне обладнання: безконтактні картки Kyiv Smart Card, автомати для поповнення Е-квитків, апаратне забезпечення. Валідатори для наземного муніципального транспорту придбав Київпастранс, а Київський метрополітен — пристрої автоматичного зчитування квитків з QR-кодом. Дискримінаційні технічні вимоги, завищення очікуваної вартості, скасування тендерів, недотримання вимог Закону — не повний перелік порушень у закупівлях,  пов’язаних з впровадженням Е-квитка в столиці. 

Тендери ГІОЦ: 77 вимог і скарг до закупівлі автомату поповнення

У 2018 році ГІОЦ вперше спробував купити 1,5 млн безконтактних карток  Kyiv Smart Card, коли був оголошений тендер на 52 млн грн. У тендері взяли участь три підприємства. Компанії Полі-сервіс та Пластик картка до аукціону допустили, однак їхні тендерні пропозиції не відповідали вимогам тендерної документації. Тоді, за зверненням ГО Трансперенсі Інтернешнл Україна, комунальники були змушені скасувати тендер.   

Вдруге закупити безконтактні картки ГІОЦ спробував у квітні 2019 року. Однак,  і цей тендер був скасований через допущення до оцінки менш як дві тендерні пропозиції. 

Тільки з третьої спроби, у вересні 2019 року, ГІОЦ вдалось купити квитки Kyiv Smart Card. За результатами аукціону з ціновою пропозицією 42,9 млн грн перемогла Компанія спекл.

У березні 2019 року ГІОЦ провів тендер на монтаж 600 автоматів для поповнення електронного квитка очікуваною вартістю 10,9 млн грн. Пропозиції двох учасників знову не відповідали вимогам тендерної документації. Зокрема,  учасники не підтвердили відповідність запропонованого обладнання вимогам технічного завдання, а документи подані у складі тендерних пропозицій не містили кваліфікованого електронного підпису. І замовник знову закрив очі на порушення та допустив до аукціону. Північний офіс Держаудитслужби підтвердив це порушення. Однак цього разу замовник не погодився і оскаржує рішення аудиторів в суді.

У квітні 2019 року було оголошено закупівлю на виготовлення апаратної частини автомату поповнення електронного квитка очікуваною вартістю 310 млн. грн. Тендерна документація містила ряд суперечливих та потенційно дискримінаційних критеріїв. Тому й не дивно, що учасниками було подано 77 вимог та скарг, більшість з яких були не задоволені замовником. У трьох лотах ГІОЦ незаконно не допустив до аукціону компанію СЕА Електронікс Україна. Постійно діюча колегія АМКУ зобов’язала замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції. Хоча аукціон відбувся ще в серпні, проте замовник досі не провів оцінку тендерних пропозицій переможців.

Ще 3,9 млн грн ГІОЦ планує витрати на  виготовлення робочих проектів з інформування пасажирів метрополітену про роботи з монтажу програмно-технічних комплексів самообслуговування.  

Тендери Київпастрансу: дискримінаційні вимоги та безпідставна переговорка 

Комплекти валідаторів з бортовими комп'ютерами в наземний транспорт Київпастранс купував ще у 2017 році за 365 млн грн. І робив це зі скандалом. 

Видання Наші гроші писало про завищену на 150 млн грн очікувану вартість закупівлі та дискримінаційні технічні вимоги. Технічні вимоги були виписані настільки детально (наприклад, розмір валідатора мав бути тільки 30 х 16 х 10 см і мати чотири кнопки), що чотири з п’яти учасників запропонували пристрої естонського виробника Ridang. У 2018 році компанія Амріта комплексні рішення поставила 1500 валідаторів.

В травні 2019 року Київпастранс у тієї ж компанії на 19,9 млн грн напряму замовив послуги з ремонту та технічного обслуговування системи E-квитка. Застосування переговорної процедури київські комунальники обгрунтували відсутністю конкуренції, що є дуже дивним, оскільки  в попередній закупівлі взяли участь п’ять підприємств. Більше того, потреби замовляти технічне обслуговування у цей час не було, адже гарантія діяла до 1 листопада 2019 року.

Північний офіс Держаудитслужби підтвердив необґрунтованість застосування переговорної процедури закупівлі та відсутність потреби в цій закупівлі. І хоч замовник і не погодився з цим висновком та надав заперечення, усе ж не оскаржив рішення Держаудитслужби. 

Як Метрополітен купує одноразові квитки

Для пасажирів, які рідко користуються громадським транспортом, передбачені – одноразові квитки у вигляді QR-коду. Коштують вони 8 гривень і дійсні 15 днів з моменту купівлі. Київський метрополітен купив десять комплектів пристроїв автоматичної валідації квитків з QR-кодом. У закупівлі взяли участь три компанії. Договір було укладено з харківською компанією Лот.  

Чому запровадження e-квитка в Києві триває так довго і болісно

Переваги Kyiv Smart Card очевидні: Е-квитком можна оплатити проїзд в метро, трамваї, фунікулері, наземному муніципальному транспорті і більш ніж в 150 маршрутних таксі. Для здійснення оплати — досить прикласти картку до валідатора або турнікета. 

Як показує досвід запуску Е-квитка у Львові, Дніпрі та Житомирі, якісне функціонування системи залежить від підприємства, яким здійснюється впровадження електронного квитка. На жаль, у Києві КП “ГІОЦ” неефективно, а часом і з порушенням законодавства закуповував обладнання та програмне забезпечення системи Е-квитка. А це у свою чергу збільшувало час проведення закупівель, знижувало привабливість до тендерів, усувало конкуренцію. І як результат —  повноцінний запуск системи вкотре відкладають.