Відповідно до ст.ст. 143 та 150 Конституції України, неконституційність указу Президента про розпуск ВРУ може розглянути Конституційний Суд України. Суб’єктами такого подання можуть бути щонайменше 45 народних депутатів, Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

У 2007 році, уже був випадок оскарження Указу Президента В.Ющенка про розпуск ВРУ в КСУ. Тоді Суд припинив розгляд справи, оскільки В.Ющенко скасував оскаржуваний Указ. В. Ющенко зловживав своїм правом розпускати ВРУ, оскільки, аби запобігти розгляду справи у КСУ, скасовував попередній указ (чим робив його нечинним, а, отже, таким, що не підлягав розгляду КСУ за тодішнім законодавством), натомість видавав новий указ про розпуск аналогічного змісту однак з іншою датою дострокових виборів. За новою редакцією Закону України «Про Конституційний Суд України», такий Указ міг би підлягати розгляду КСУ навіть після втрати чинності. У частині 2 статті 8 нового Закону  закріплено положення про те, що Суд вправі розглядати конституційність положень акту, який, хоч втратив чинність, «продовжує застосовуватися до правовідносин, що виникли під час його чинності». Тобто наявність правовідносин, на які вплинув конкретний акт (як-от, виділення коштів на проведення виборів), є підставою для розгляду такого акту.

Відповідно до статті 152 Конституції України, є 2 підстави для визнання КСУ указу Президента неконституційним: 1) невідповідність положень указу Президента Конституції або 2) порушення встановленої Конституцією процедури його розгляду, ухвалення або набрання чинності.

Чтобы прочесть этот материал нужно оформить подписку. Перейдите к полной версии страницы.