Из демократии в тоталитаризм: коронавирус сделал весь мир немножечко Китаем
Наукова доктрина міжнародних відносин пропонує такі елементи міжнародної безпеки, як захист держави від тероризму та піратства; об’єми купівлі-продажі зброї; ефективність та результат участі, діалогу в міжнародних організаціях, в тому і числі військових альянсах; ядерна зброя; рівень боротьби за свої позиції на арені міжнародних відносин.
Такі питання, як глобальне потепління, забруднення навколишнього середовища, кібербезпека, знаходяться під лінією постійних дискусій на наукових конференціях. Всі ці елементи "зони дискусії" залежить від настрою суспільства. Але пандемія коронавірусу ще раз підняла питання про те, що стійкість країни до біологічних небезпек - одне з важливих елементів міжнародної безпеки.
Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте
Збільшення кількості хворих та померлих COVID-19 людей, та загальний процес "самоізоляції країн світу", дуже впливають на передкризову ситуацію світової економіки, падіння цін на нафту та ряд інформаційно-впливових превентивних заходів, як, наприклад, перенесення Євробачення, футбольних змагань Євро-2020 та Олімпійських ігор 2020.
Найбільший острах наводить розуміння, що країна, яка першою зможе перебороти коронавірус, швидше за всіх стабілізує власну економіку та почне грати на світових процесах, таких як ринок нафти. Але найгірше - пропонувати власну допомогу "відновлення економік держав", зокрема Європи, після руйнівної пандемії.
Такі приклади ми вже бачили після Другої світової війни: план Маршала та його наслідки для світового балансу.
Сьогодні, коли ввесь світ охопила пандемія, кожна країна, в якій коронавірус прогресує, починає шукати шляхи подолання стрімкого росту кількості інфікованих. І перший же досвід, на який опираються політичні лідери різних країн, – досягнення Китаю. Як їм вдалося? Як найбільш населена країна світу подолала COVID-19?
Відповідь очевидна: завдяки методу самоізоляції всіх громадян своєї країни. Проте, досягти повної ізоляції в інших країнах світу – не вдається.
Читайте також - Кіно про перший рік: Зеленський не збрехав, але зманіпулював і перебільшив
Ефективність регулювання Китаєм проблем, заподіяних коронавірусом, напряму завдячує своїм політичним режимом, типом управлінням суспільства, рівнем авторитету та сакралізації державного лідера. Політична директива імперативного характеру "залишайтеся вдома", яка була підкріплена потужним механізмом репресивних заходів, дала змогу якісно та ефективно побороти СOVID-19, відштовхуючись від принципу "безпека більшості – важливіше ніж життя декількох осіб".
Такий механізм врегулювання біологічної небезпеки набагато важче вдається демократичним державам, в яких діє принцип "життя людини – найбільша цінність". Таким чином демократичні держави опираються в цих питаннях на своє сильне та розвинене громадянське суспільство, що підтримує верховенство права.
Проте, рівень громадянського суспільства – річ відносна. Вона не вимірюється кількісним показником, а тільки якісним. Кількісна складова може варіюватися від "чистих представників громадянського суспільства" до громадян, які ставлять власні інтереси вище за безпеку інших. Останні й виступають активними розповсюдниками COVID-19.
Якщо у випадку із Китаєм його населення не мало вибору сидіти вдома чи дозволити собі вийти в людне місце, то у випадку із демократичною країною це регулюється правовою свідомістю їх громадян. Така "воля" у вільних країнах дається аж поки не будуть вжиті заходи "надзвичайного стану", який, власне, прирівнює на визначений термін політичний статус демократичних країн з тоталітарним. Як би не було, уряди держав усе ще сподіваються на власне суспільство та на їх розуміння поточної ситуації у світі.
Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное
Найменш захищені від біологічних атак є країни зі слабким рівнем демократичних цінностей та, відповідно, рівнем правосвідомості громадян. Важко це визнавати, проте за свої 29 років української державності, ми не спромоглися побудувати громадянське суспільство через низку причин.
Більше того, використовувати не демократичні заходи та міри, навіть задля збереження власної державності, буде смертним вироком для України. У такому випадку єдине, що допомагає державам із хворими інституціями - зовнішня підтримка, об’єм якої напряму залежить від стану самої країни, яка виділяє фінансову чи то гуманітарну допомогу.
Отже, глобальність проблеми COVID-19 ще тільки зростає, а її наслідки вже відчула кожна країна світу, окрім, звичайно, Північної Кореї. І хоч людство переживало набагато страшніші біологічні небезпеки, коронавірус являє собою небезпеку дисбалансу системи міжнародних відносин.
Будь-яка нестабільність може призвести до перерозподілу сил та контролю над результатом і ресурсами інших країн. У такий час пріоритет кожної держави - формування її безпеки на міжнародній арені. Сьогодні, як ніколи, одним із найважливіших елементів міжнародної безпеки держави є біологічна захищеність, а точніше - можливість держави вистояти проти біологічної зброї різного типу: чи то чума, чи грип, чи корона.