В Украине все "сыплется". Но экономически рядовой гражданин пока этого не заметил
Як з погляду редакції "Наших грошей" виглядає зараз ситуація з корупцією.
1. Кількість
Наступного дня після призначення Дениса Шмигаля прем’єр-міністром України, крива корупції різко полізла вверх. Ще тижнів три-чотири ми встигали бодай відслідковувати нові-старі схеми. Зараз – вже втратили лік.
Деякі галузі ще випадково залишаються "неохопленими", тільки через те, що чекають призначення нового керівника-"професіонала". Але прізвища вже всім відомі.
2. Диверсифікація корупції
Відсутність стрункої вертикалі влади дозволила кожному чиновнику відчути себе автономним сатрапом на ввіреній території. "Сам придумав схему – сам реалізував".
Ефект правоохоронних органів гаситься відкатом з маржі. Бо правоохоронні органи – це теж своя сатрапія. Трохи подібна ситуація була за часів раннього Віктора Ющенка, але цього разу – це набагато крутіша махновщина.
3. Якість корупції
З нових схем ми зафіксували, може, три-чотири. Усе решта – банальне ламання сейфа. Нема чого паритись з ідеями, якщо працює банальний лом.
4. Учасники схеми
а) Президент – особисто я до цього часу вважаю, що з Володимиром Зеленським діляться дуже мало. Бо навіщо ділитись грошима, якщо можна зварити на вуха вермішель.
б) "Друзі президента" - це штук 8-10 потвор - основні бенефіціари.
Між собою не сваряться, оскільки, як розумніші від свого друга, – поділили між собою сфери впливу.
в) "Партизани". Від районного судді до приватного нотаріуса. Золотий час. Можна заробляти свою десятку за кожен кейс, відкочувати від трьох до п’яти контролюючим органам, і цього ніхто не помітить. Бо друзів у президента – не так багато, і ще лишається купа лакун, де можна отримати свій ґешефт.
Висновок. Усе сиплеться з невимовною силою, але поки що економічно пересічний люд це не до кінця помітив. За півроку стане яскравіше.