Дезинформация – главное оружие России против Украины. Но есть антидот – любить свою страну
Під час інформаційної війни, яку веде Росія проти України, важливо обрати влучну, продуману стратегію. Не просто "захищатися" чи відмовчуватися, а діяти.
Основна маса тез, які транслюють прокремлівські ЗМІ по відношенню до України, – це пропаганда, фейки і безкінечний потік дезінформації. На державні телеканали, що фінансуються, зокрема, Міністерством оборони країни-агресора, вкрай часто потрапляють новини з України. Звісно, при цьому використовують вирвані з контексту фрази, а завдяки термінології, якаю апелюють ведучі новин або телешоу, реальність, в якій ми з вами, українці, живемо,радикалізується у свідомості глядачів-росіян.
Російські ресурси синхронізуються і повторюють нав’язані Кремлем наративи: "Україною керує США", "Це країна націоналістів та ультраправих", "В Україні – громадянська війна" і один з найпопулярніших: "Україна без співпраці з Росією не може існувати".
На жаль, ці тези мають вплив як на росіян, так і на українців, що не можуть, або не хочуть вмикати критичне мислення, перевіряти першоджерело інформації, і вірять у гучні заяви та заголовки.
Україна – держава із європейськими та демократичними цінностями. Йти шляхом маніпулювання думками та почуттями своїх громадян, як це роблять у Росії, ми не маємо права. Натомість ми повинні нівелювати нав’язані нам державою-агресором наративи і боротися з ними.
Але головна мета – напрацювання та трансляція наших українських цінностей. Які насправді не мають нічого спільного із тим, що показують про нас в Росії і що намагалися просунути через "медіа-трійку Медведчука" в Україні.
Основу українських наративів складають наш історичний досвід і наші герої. Але в нас має бути і сучасне бачення України та її цінностей. Адже вони дають змогу українцям відчувати національну ідентичність сьогодні, гордість за свою державу.
Один з прикладів – Революція гідності, яка показала, в чому сила українців – прагнення до свободи, братерство, єдність, взаєморозуміння, хоробрість. А звідси і відповідні наративи: "Україна – це Європа", "Ми не хочемо рухатися в бік Росії", "Україна – сучасна демократична держава, що прагне розвиватися, а не ностальгувати за СРСР", "Україна незалежна і ладна самостійно приймати рішення".
Росія намагається стерти нашу самоідентифікацію, показуючи протилежні погляди на героїчні події тих днів. Роками вони розповідають про нашу Революцію як про державний переворот, захоплення влади націоналістами, ледве не неонацистами.
Тому саме те, що об’єднує українців, наша історія, наша єдність – і є контрпропаганда. Усвідомлення, що ми – українці – це і є найкраща зброя для протидії дезінформації.
Розуміючи всю суть проблеми та шляхи її вирішення , Міністерство культури та інформаційної політики продовжує боротися з дезінформацією в Україні. У межах нашої стратегії працюємо над:
– Розробкою one voice комунікації для державного апарату України. У нас повинні бути виключно спільні і однакові наративи.
– Залученням інститутів громадянського суспільства до обговорення ключових реформ уряду.
Діалог між галуззю та владою має підтримуватися регулярно. Саме в такий спосіб можливо досягнути консенсусу і кращого результату. Важливо, щоб органи влади дослухались до голосу усіх стейкхолдерів.
– Запустимо Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Він почне свою роботу вже скоро, а презентація напрямків діяльності та програм Центру запланована на кінець березня.
Загалом програма медіаграмотності – це не лише підвищення рівня критичного мислення серед українців, а й функція просвіти. Зокрема буде доступна інформація про права людини в частині комунікації між владою та суспільством.
Окрім розуміння проблеми, необхідно й набути навичок, щоб бути спроможним відстоювати свої права. На жаль, органи влади часто ігнорують існування культурних прав як таких.
Свобода слова, право на зібрання та самовираження мають велику вагу для взаємодії суспільства із культурою. Адже культура – це не лише розваги. Культура – це те, що робить нас – українців – українцями.
У Росії вже десятки років існує своя специфіка подачі інформації: контроль над медіа і диктування темників, які повторюються від ресурсу до ресурсу. Змінюються лише інформприводи. Образ України та українців умисно спотворюється.
Тому лише усвідомлюючи власні державницькі наративи, ми підсилюємо нашу згуртованість у протидії Росії, формуємо наш ментальний щит довкола власної свободи та незалежності. Це і є противага пропаганді, яка отруює інформаційний простір в Україні.