Зеленский – няшка, Аваков – зло: как онлайн-СМИ пишут о политиках. Анализ 470 000 новостей
За результатами опитування USAID-Internews, у 2019 році соціальні мережі та інтернет-медіа як джерело новин за популярністю обійшли телебачення. Довіра українців до інтернет-ЗМІ теж перевищила довіру до телебачення. Політичні новини залишаються найбільш популярними й цікавлять 42% респондентів. Ми розглянули, яких політиків та в якому контексті найчастіше згадують найпопулярніші українські онлайн-ЗМІ.
При цьому, дослідження групи Рейтинг показало, що на карантині майже половина опитаних українців почали переглядати новини частіше. Новини про пандемію переплелися з політичними, адже політики часто коментують коронавірус, його поширення та заходи для боротьби з ним.
Тож які політики з’являлися в новинах найбільше? Чи всі ЗМІ писали про них однаково? І як пандемія коронавірусу вплинула на медійний простір?
Головні висновки:
1. Найбільше українські новинні онлайн-ресурси у лютому-червні згадували президента Володимира Зеленського – його ім’я з’являлося в кожній десятій новині – всього 122 000 разів. На другому місці прем’єр-міністр Денис Шмигаль із 33 000 згадок. За ним іде Віталій Кличко, ім’я якого згадували 31 500 разів.
2. Частки новин про політиків, за деякими винятками, досить рівномірно розподілені в усіх медіа. Втім, Економічна правда частіше пише про прем’єр-міністрів порівняно з іншими ЗМІ, а з усіх новин про Віктора Медведчука 36% опубліковані 112.ua та ZIK.
3. Серед найчастіше згадуваних політиків лідери за часткою негативних новин – Петро Порошенко та Арсен Аваков: з усіх новин про них негативними були 59% та 48% відповідно. Частки негативних та позитивних новин про президента майже рівні, а найбільше нейтральних новин – про Дмитра Разумкова.
Кого згадували найчастіше?
На основі рейтингів довіри до політиків (від Центру Разумкова і групи Рейтинг) та найвпливовіших українців ми склали список із 40 політиків для аналізу їх згадування в ЗМІ. До цього списку увійшли президент, члени Кабінету міністрів, лідери парламентських фракцій, очільники антикорупційних органів, генпрокурори, мери великих міст.
До аналізу увійшли новини з 27 українських онлайн-ресурсів з найбільшим охопленням. Ці ЗМІ входять у списки топ-рейтингових онлайн ЗМІ України (рейтинги Інтернет Асоціації України, ТЕКСТИ.org.ua та сформований за даними Alexa і SimilarWeb).
На жаль, через технічні обмеження, у наш список не увійшов сайт НВ, хоча це ЗМІ посідає перші місця у рейтингах.
Як і в дослідженні VoxUkraine про медійний простір кандидатів у президенти, виявилося, що переважають в українському інформаційному просторі новини про чинного президента – Володимир Зеленський є лідером за кількістю згадок в усіх досліджуваних ЗМІ (графік 1).
Ім’я президента за весь період згадували у 10,6% новин, загалом 122 000 разів, що майже вчетверо більше, ніж у Дениса Шмигаля – другого за кількістю згадок політика (33 000).
До початку пандемії про Зеленського писали частіше (28 000 згадок за лютий в нашій базі даних). Але в березні-квітні згадок про Зеленського поменшало (приблизно 22 000 щомісяця), оскільки нова гаряча тема пандемії витіснила інші теми з медіапростору.
З цієї ж причини кількість згадок Віктора Ляшка зросла вчетверо з лютого до березеня, а Максима Степанова – вп’ятеро з березня до квітеня. Віталій Кличко теж отримав більше уваги від медіа через коронавірус, зокрема завдяки посиланням ЗМІ на його пресконференції та публікації в Telegram: від 2000 згадок у лютому до 9000 у квітні.
Після того, як Олексій Гончарук втратив прем'єрський пост, згадувати його закономірно стали менше (від 7500 згадок у березні до 500 у квітні). Так само закономірно зросла кількість згадок нового прем’єра Шмигаля – в березні у 12 разів більше, ніж у лютому.
У квітні також спостерігаємо повернення Міхеіла Саакашвілі в український медійний простір. 5500 згадок про нього пов’язані з активним обговоренням його можливого призначення на посаду віцепрем’єра. Про Арсена Авакова у червні згадували вдвічі більше, ніж у два попередні місяці, що може бути пов'язано з мітингами та проєктом постанови про його відставку.
Клікніть на графік для збільшення
Улюбленці онлайн ЗМІ
Чи були окремі ЗМІ особливо прихильними до певних політиків? Для кожного ЗМІ ми склали десятку політиків, про яких це медіа писало найбільше – результати наведені в таблиці та на графіку 2.
Графік 2. Частки новин зі згадками політиків у досліджених ЗМІ
Клікніть на графік для збільшення
Джерело: власні розрахунки. Прямокутник – середнє +/- одне стандартне відхилення, лінія – мінімум та максимум
Топ-10 політиків у кожному онлайн-ЗМІ практично однакові. Однак, були й деякі винятки.
Так, Економічна правда порівняно більше згадувала про прем'єр-міністрів Дениса Шмигаля та Олексія Гончарука – 18% та 15% відповідно (тоді як на інших сайтах про них було в середньому 4,5% та 9% новин). Це можна пояснити вужчою спеціалізацією ЕП, яка часто висвітлює роботу уряду.
Були й політики, які потрапили до топ-10 лише одного медіа. Це Владислав Криклій (9% новин ЕП про нього порівняно з 2% в інших ЗМІ), Андрій Садовий (3% згадок на Знай), Борис Філатов (2,5% новин на Обозревателе), Вадим Пристайко (2,2% новин на Сьогодні), Гео Лерос (2,7% новин на Цензорі), Юрій Бойко (3% новин на сайті Українських новин).
Юлія Тимошенко, Геннадій Кернес та Давид Арахамія потрапили до топ-десятки на двох сайтах кожен – перша на Знай та Апостроф, другий на Знай та Політека, третій – на ТСН та ЕП. Віктор Медведчук потрапив до топ-10 за згадками на чотирьох сайтах – ЗІК, 112, Знай та Політека. Останні два видання пов'язані одне з одним та з партією Рух за реформи.
Найдоброчесніші українські ЗМІ найчастіше писали про тих самих політиків, що й решта: на Українській правді, LIGA.net і Дзеркалі тижня найбільше було новин про Зеленського й Шмигаля.
Трійку ж лідерів за кількістю новин на цих сайтах замикають Порошенко, Ляшко та Єрмак відповідно.
Любить/не любить: як ЗМІ пишуть про політиків?
Ми обчислили загальну тональність згадок політиків у новинах та поділили новини відповідно на негативні, позитивні та нейтральні. Отриманий розподіл новин про політиків наведено на графіку 3. Емоційне забарвлення ми оцінювали на основі тональних словників – детальніше про це читайте в розділі "Як ми рахували".
Клікніть на графік для збільшення
Найбільш емоційно забарвленими є новини про Порошенка. Частка нейтральних новин про нього найменша, а частка негативних становить 59%.
У кожному з розглянутих медіа, кількість негативних новин про колишнього президента перевищує кількість позитивних та нейтральних, а на 22 сайтах із 27 негативних новин більше половини. Це передусім пов’язано з багатьма кримінальними провадженнями, врученням підозр та викликами на допити колишнього президента, які активно висвітлювалися у ЗМІ.
На такому негативному тлі виділяються чотири медіа, які опублікували помітно більше позитивних новин про п’ятого президента: РБК-Україна, Обозреватель, Цензор.НЕТ та Лівий Берег. Частка позитивних новин на цих сайтах – від 31% до 39%, тоді як для решти вона в середньому 14%.
На другому місці за часткою негативних новин – Арсен Аваков (48%). Міністра внутрішніх справ в новинах часто згадували у зв’язку з резонансними вбивствами, стріляниною та протестами. Найбільша частка негативних новин про Авакова була на сайті Радіо Свобода (70% усіх новин про нього). Середня частка позитивних новин про міністра становить 15%, а сайт із найвищим позитивним показником – Цензор.НЕТ з 28%.
Про Зеленського частки позитивних та негативних новин майже рівні – 30% і 32% відповідно. Проте на 12 сайтах позитивних новин про президента дещо більше, ніж негативних. Ми не змогли виокремити медіа, які б відрізнялися особливою прихильністю до Зеленського, а от негативних новин про нього найбільше було на сайті Політека (49%).
Найбільше нейтральних новин пишуть про Дмитра Разумкова – аж 61%. Але Політека відзначилася й тут, адже на цьому сайті 40% новин про спікера негативні при середній частці негативних у 20%.
Окремо розглянемо тональність новин ЗМІ, які найкраще дотримуються журналістських стандартів.
Найбільше позитивних новин на Українській правді та LIGA.net було про Вадима Пристайка – 41% та 62% відповідно (серед політиків, про яких було опубліковано принаймні 20 новин). На Дзеркалі тижня найбільше позитивних новин було про Івана Баканова (63%) та того ж Пристайка (45%).
Найбільше негативних новин на LIGA.net і Дзеркалі тижня було про Гео Лероса, про якого ЗМІ загалом писали мало (в середньому 1,5% новин), та багато з них були пов’язані з відкриттям кримінальних проваджень після скандалу з "плівками Єрмака".
На Українській правді політиком з найбільшою часткою негативних новин виявився Петро Порошенко.
Від любові до ненависті: чи змінюється тональність новин із часом?
Ми знайшли кілька цікавих випадків зміни тональності новин протягом розглянутих п'ять місяців – графік 4.
Так, частка позитивних новин про Зеленського у квітні зросла на 11 відсоткових пунктів (в.п.) у порівнянні з березнем. Це можна пов’язати із заявами президента про святкування Великодня, надання та отримання допомоги в боротьбі з пандемією. У червні ж розподіл тональності став таким самим, як був у лютому.
Натомість частка негативних новин про Єрмака у квітні зросла на 20 в.п., оскільки ЗМІ тоді активно писали про скандал навколо його брата, який проводив співбесіди на посади в органах влади. Схоже, що у травні про скандал уже забули, адже частка негативних новин знову знизилась.
Негативних новин про Порошенка у червні побільшало на 15 в.п., бо ЗМІ писали про провадження ДБР щодо нього.
В новинах про Дениса Шмигаля загальна частка нейтральних новин поступово зменшується, а частки позитивних та негативних новин залишаються приблизно рівними.
Клікніть на графік для збільшення
Як ми рахували: Згадкою ми вважаємо наявність імені політика в тексті. Новиною, у якій писали про політика ми вважаємо ту, де його/її ім’я згадувалося принаймні двічі, щоб відсіяти випадки побіжних згадок.
Для оцінки емоційного забарвлення україномовних та російськомовних новин ми використовували дещо модифіковані тональні словники української (складений спільнотою lang-uk) та російської (розроблений проектом "Карта слов") мов. У словниках зібрані слова із не нейтральною тональністю: -2, -1, 1 чи 2. Російський словник містить 6700, а український – 2400 слів.
Обчислення тональності згадки відбувалося пошуком у відповідному реченні емоційно забарвлених слів зі словника й сумуванням їх тональності. Крім того, на тональність слова впливають заперечні та підсилювальні слова, що стоять перед ним. Наприклад: слово "ефективний" має тональність 1, натомість "неефективний" матиме протилежну тональність -1, а "дуже ефективний" отримає тональність 2.
У результаті новину вважаємо негативною, якщо сумарна тональність усіх згадок у ній менше 0, позитивною – якщо більше 0, а нейтральною – якщо дорівнює 0.
Частка не нейтральних слів у більшості сайтів з новинами українською мовою становить 3,5%-4%, для сайтів з російськомовними новинами – близько 5%. Таким чином, Цензор.НЕТ, Лівий берег, Фокус і Страна.ua за рахунок мови трохи емоційніші, ніж решта медіа. Така різниця передусім виникла через більший розмір російського тонального словника.
Найменш емоційним медіа очікувано вийшла Економічна правда, у новинах якої всього 2,5% не нейтральних слів.
Оксана Тимченко, аналітик VoxUkraine
Стаття надана VoxUkraine