Медведчук добился запрета книги о суде над Стусом. Теперь точно стоит прочесть пересказ

Оновлена стаття від 7 вересня

Минулого літа видавництво Vivat опублікувало книгу про суд над поетом-політв’язнем Василем Стусом, зроблену відомим журналістом і істориком Вахтангом Кіпіані. Вона на 90% складається з архівних документів, які стали доступні з відкриттям архівів КДБ.

У справі фігурує й Віктор Медведчук. Тоді нинішній кум Володимира Путіна та керівник партії "Опозиційна платформа – За життя" був молодим адвокатом. Саме його радянська держава вибрала, щоб представляти інтереси Стуса в суді.

Коли вийшла книга, Віктор Медведчук захотів її заборонити. По це повідомив наприкінці серпня 2019 року упорядник збірки Вахтанг Кіпіані: "Кум і пособник Путіна Віктор Медведчук подав на мене в суд щодо захисту своєї "честі", "гідності" та "ділової репутації" та "спростування недостовірної інформації" [лапки мої]".

"Якщо людина дозволяє собі висловлювання, які не відповідають дійсності, то це є предметом судового розгляду для захисту честі та гідності, я так вчиняв завжди і буду робити в майбутньому", — пояснив Громадському свою позицію Медведчук.

Сьогодні, 19 жовтня, суддя оголосила своє рішення: 

Про що книга

Архівні документи допитів, ухвал і заяв слідчих свідчать, що процес над Стусом був політичним. Мовляв, його твори і вірші "ідейно-шкідливі" для Радянської держави, а сам Стус провадив "антирадянську пропаганду". 

Тож його судили за те, що він "протягом тривалого часу з метою підриву і ослаблення Радянської влади систематично виготовляв, зберігав та розповсюджував антирадянську і наклепницьку літературу, в якій містяться заклики до проведення боротьби з Радянською владою та вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад. Деякі з них потрапили за кордон в капіталістичні країни, де широко використовуються буржуазно-націоналістичними центрами в провокаційних кампаніях проти Союзу РСР. Разом з цим займався антирадянською агітацією і пропагандою в усній формі…".

Як він усе це робив? Наприклад, "написав і зберігав у себе на квартирі до дня арешту 14 віршів, в яких порочить радянський державний та суспільний лад, зводить наклеп на умови життя радянського народу, на КПРС і Конституцію СРСР", а ще "написав 10 документів антирадянського наклепницького змісту, в тому числі  два листи".

Що не так з віршами? Там, на думку КДБ, наклеп на роботу та життя в колгоспах, на радянську демократію, на радянських людей. 

Як доказ, наводять уривок вірша:

...Рад-соц-концтаборів союз,

котрий Господь забув.

Диявол теж забув. Тепер

тут править інший бог:

марксист, расист і людожер —

один за трьох.

Москва — Чиб’ю. Москва — Чиб’ю

Печорський концентрак

споруджує нову добу

на крові і кістках.

Інша група доказів провини Стуса – покази свідків, з якими Стус дружив або працював. 

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

Один з них, який перетинався зі Стусом "з літературних питань", заявив, що більшість його поезій не відповідали "ідейно-художньому рівню радянської поезії".

Ще троє свідків, які відпочивали з поетом у санаторії, заявили, що в розмовах з ними поет висловлював "антирадянські судження".

Медсестра, з якою він спілкувався, поки лежав у лікарні, засвідчила КДБ-істам: "Когда больным в палаты приносила старшая сестра отделения советские газеты, я неоднократно слышала, как больной Стус В. С., читая их, извращал содержание прочитанного, клеветал на советскую действительность, говорил, что жизнь у нас плохая. В магазинах не хватает продуктов (мяса, молока), а за границей все есть и жизнь там значительно лучше.

Регулярно повторювалися свідчення на кшталт такого: "Як показав далі свідок Грибанов, ви наклепницькі стверджували, що Українська РСР, перебуваючи в складі Союзу РСР, нібито не має тих прав, які вона мала би, будучи "самостійною державою", що сьогодні Україна начебто являється "колонією Москви", на її території проводиться "насильницька русифікація" і що українцям, за вашими словами, треба вести "національно-визвольну боротьбу" за своє "звільнення".

Уривок з  книги: протокол судового засідання за участі Медведчука

АДВОКАТ. Відводів не маю.

ПІДСУДНИЙ СТУС. Любий склад суду я не визнаю, я вимагаю запросити у судове засідання представників комісії з прав людини при ООН,  представників міжнародної організації письменників "Пен-клуб, Гельсінської наглядової комісії українців з Москви і з України. Я вимагаю, щоб у судове засідання мали доступ представники зарубіжної і російської преси, а також ті особи, які хочуть бути присутніми у судовому засіданні.

ПРОКУРОР. Я вважаю, що для відводу суду немає підстав і клопотання підсудного Стуса задоволенню не підлягає.

АДВОКАТ. На розгляд суду.

ПІДСУДНИЙ СТУС. Я відмовляюсь від адвоката Медведчука і взагалі від любого радянського адвоката. Я вимагаю адвоката міжнародної правозахисної організації.

ПРОКУРОР. Клопотання підсудного Стуса задоволенню не підлягає, так як запрошення адвоката з міжнародної організації не передбачене нашим законом. Участь у судовому засіданні адвоката Медведчука необхідна, поскільки підсудний звинувачується в тяжкому державному злочині, сам не має юридичної освіти і свої інтереси в повній мірі не зможе захистити.

АДВОКАТ. В першій частині я згоден з прокурором. А що стосується моєї участі у судовому засіданні — це право підсудного і я покладаюсь на розсуд суду.

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net – здесь только то, о чем вы не можете не знать

***

СВІДОК. Кириченко Світлана Тихонівна: Я не буду відповідати ні на які питання в цьому суді, який Стус не визнає чинним. Я буду давати свідчення тільки в тому суді, де В. Стус буде звинувачувати, а не сидіти на лаві підсудних.

ПРОКУРОР. Я прошу суд порушити проти Кириченко кримінальну справу за відмову давати покази у судовому засіданні. 

АДВОКАТ. Я покладаюсь на рішення суду.

***

Слово в дебатах надається захиснику тов. Медведчуку В. В.

"Товариші судді!

Предметом судового розгляду ось вже на протязі трьох днів являється кримінальна справа по звинуваченню Стуса Василя Семеновича в скоєнні злочинів, передбачених ст. 62 ч. 2 КК УРСР та ч. II ст. 70 КК РРФСР.

Кваліфікацію його дій я вважаю вірною.

Але при винесенні вироку я прошу урахувати всі обставини, які характеризують особу підсудного, його відношення до праці, сімейний стан та стан здоров’я, всі ці обставини заслуговують уваги і потребують ретельного вивчення з вашої сторони.

Це пов’язано не тільки з вимогою закону, але й з тим, що тільки враховуючи їх при обранні міри покарання ваш вирок, винесений в нарадчій кімнаті, буде обґрунтований і справедливий".

Стуса суд проголошує винним – "особливо небезпечним рецидивістом" і відправляє до виправно-трудової колонії особливого режиму. Звідти поет живим не повернувся.

Слово Стуса

"Я, Стус В. С., сьогодні, 28 жовтня 1980 р., ознайомився із протоколом судового засідання Київського міського осуду від 28.9—2.X.80 р. До протоколу вважаю за необхідне внести такі уточнення:

• я вимагав розглянути в судовому засіданні головне питання — злочину, скоєного КГБ УРСР перед українським народом, його культурою, я вимагав судити КГБ УССР як терористичну організацію гестапівського типу, що підлягає нюрнберзькій юрисдикції; питання ж про свою "винність" я відкидав як абсурдне;
• я вимагав оголосити і надати мені для користування Загальну декларацію прав людини прийняту ООН, і матеріали Гельсінських домовленостей — і суд і протокол обійшли цю вимогу;
• у зв’язку із закритим судовим засіданням (до залу були допущені лише обрані, моя ж дружина довідалася про суд лише на третій день) я відмовився брати участь у суді як т. зв. звинувачений, а коли брав — то на правах звинувача проти КГБ;
• суд ухилився від розгляду питання про застосування до мене фізичних тортур в СІЗО КГБ 7.8.80 р., а в протоколі не зазначено ні про мої вимоги судити винних у розправі, ні про саму наявність таких заяв-вимог;
• я звернув увагу суду на провокатора — свідка Сірика, судженого за побутове злодійство двічі, на те, що цей "свідок" зміг 16 років позбавлення волі вибути за 6 років, але протокол, покриваючи інспірованого свідка, обійшов це своєю увагою;
• мені не дали виголосити своєї звинувальної промови — т. зв. останнього слова, суддя заборонив мені говорити.

Це т. зв. кримінальний суд, точніше суд, що розглядав "кримінальну" справу. Стус був переведений на рівні кримінальних злочинців, кишенькових злодюжок — точ. від народу, при герметизованому кагебістами залі. Це кримінальна справа злодюжок у суддівських та прокурорських мантіях.

Пропоную: протокол цього судового засідання переслати до Комісії ООН по правах людини, до Мадридської наради по співробітництву і безпеці в Європі — хай світ переконається, чи є в СРСР порушення прав людини і народу чи ні.

Василь Стус

28.X.80 р.

Подписывайтесь на рассылки Liga.net – только главное в вашей почте

Які фрази про себе Медведчук вважає оманливими

Віктор Медведчук просить суд заборонити видання (виготовлення) та розповсюдження книги "Справа Василя Стуса" та поширення будь-якої інформації про неї в ЗМІ та в інтернеті.

Також просить стягнути з Кіпіані та видавництва Vivat витрати на сплату судового збору та визнати частину інформації, наведеної в книзі, недостовірною.

Мова про фрази:

1) "…розпинав поета (мається на увазі Василя Стуса), – призначений державою адвокат Медведчук"

2) "…Віте, що виховувався у родині політзасланця (…кажуть шуцман (шуцман – працівник охоронної поліції Третього рейху)".

3) "… чи була можливість у Стуса обрати "менше зло". Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук".

4) "Адвокати відверто "відбували номер", не забуваючи, правда, здирати гонорари з убитих горем родин…".

5) "… шістка комуністичної системи Медведчук…". 

Повна цитата Вахтанга Кіпіані щодо суду над Стусом і вироку звучить так: "Чому ми не цікавимось прізвищами суддів, прокурорів, чому не можемо пробачити конформізму, пристосуванства лише шістці комуністичної системи Медведчукові?".

6) "… "син поліцая"…".

7) "…Медведчук на суді визнав, що всі "злочини", нібито вчинені його підзахисним, "заслуговують на покарання".

8) "…він (мається на увазі Віктор Медведчук) фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?...". 

Повна цитата автора Вахтанга Кіпіані звучить так: "За даними джерела "Хроники…, Медведчук на суді визнав, що всі "злочини", нібито вчинені його підзахисним, "заслуговують на покарання". Але просив врахувати, що Стус, працюючи на виробництві, "виконував норму", а до того ж має низку хронічних захворювань. Такі аргументи, треба розуміти, мали пом’якшити жорстокість спущеного з Москви вироку. У короткому фінальному слові адвоката Медведчук сказав, що кваліфікацію дій його підзахисного "вважає вірною". Отже, він фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?".

9)  "Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи… Боявся КГБ чи просто завжди був циніком і аморальним типом?". З цієї цитати у вимогах позову видалене рішення "А це точно мало б бути його обов’язком перед клієнтом".

Кіпіані назвав це прямим тиском на свободу слова: "Всі ці позови стосуються моїх оціночних суджень ролі Медведчука у судовому процесі, його особистих якостей, мотивів поведінки".

Хоча не всі наведені у книзі свідчення Медведчук заперечує. Наприклад, останнього слова на суді члена Української Гельсінської Групи Юрія Литвина. Його теж захищав Медведчук: "Сфабрикована проти мене справа є не що інше, як підла провокація, авторами якої є КДБ України. Пасивність мого адвоката Медведчука в захисті обумовлена не його професійним профанством, а тими вказівками, які він одержав згори, і підлеглістю: він не сміє розкривати механізму вчиненої проти мене провокації".

10 липня у Дарницькому райсуді Києва відбудеться засідання за цим позовом. За прогнозом гендиректорки видавництва Vivat Юлії Орлової, це може бути останній суд у справі в першій інстанції і одразу можуть оголосити рішення.

Орлова називає це "своєрідним вироком" свободі слова та науці. У разі програшу видавництво подаватиме апеляцію.

 "Ані автор, ані видавництво Vivat не порушували закон, норми моралі та тим паче чиїсь особисті немайнові права. Довести це принципово для нас. Цей процес виглядає як другий суд над Стусом. Ми захищаємо право суспільства на пошук історичної правди і готові в разі потреби дійти до Європейського суду з прав людини", –  каже гендиректорка видавництва. 

Це уже не перший скандал навколо Медведчука і Стуса за останні роки. У 2018 році зі сценарію фільму про Василя Стуса видалили усі згадки про Віктора Медведчука.

"Навіть такого персонажа, як Медведчук, у фільмі вже немає. Проте кастинг на нього був, актора знайшли, він готувався до зйомок", – заявив актор Геннадій Попенко.

Причина – нібито "продюсерам подзвонили з адміністрації Медведчука". Інформацію про видалення сцен підтвердив продюсер стрічки Артем Денисов. Пояснив це питанням "хронометражу". Після розголосу цей епізод таки вирішили дозняти. 

Адвокат Віктора Медведчука Ігор Кириленко заявив, що у випадку виходу в прокат фільму з "недостовірною інформацією" про Віктора Медведчука він залишає за собою право на "відповідні правові дії, в тому числі скеровані на заборону через суд демонстрації подібного фільму".