Месяц условной тишины: Зеленский-Кравчук-Фокин до сих пор верят, что Путин хочет мира?
На фронті загострення. В результаті порушення режиму тиші, один наш воїн загинув, кілька поранені. Формула "надо просто перестать стрелять" не працює... Зовсім не хочеться йорнічати з приводу цього "рецепту" закінчення війни, бо інфантилізм влади дорого обходиться українській армії і країні.
Серпень, коли вдалося домовитися про режим тиші, дійсно, був найспокійнішим за останні часи. Якби не загадкові загибелі наших військових від підривів на мінах, які офіційна статистика відносить до небойових втрат. Бо в голові влади війна закінчилася, заради красивої фрази на Софіївському корпоративі про те, що воїни більше не гинуть, можна закрити очі на порушення перемир’я і роботу ДРГ в тилу української армії, закладки і міни, на яких підриваються наші воїни.
Очевидно, місяць умовної тиші "другая сторона" подарувала нам, виходячи зі своїх сценаріїв, аби по максимуму використати для посилення своїх позицій в Мінську, просування ідеї загальної амністії, можливості швидких виборів, вимог постійного статусу для окупованих територій і включення в ОРДЛО всього Донбасу.
Україна вустами своїх переговорників набрала на себе ще більше зобов’язань, Леонід Кравчук навіть, листа у Верховну Раду написав щодо перегляду рішень парламенту, які не подобаються Росії. А остання, як країна-агресор, взагалі зникла з риторики влади.
І коли всі ці заяви Кравчука/Фокіна не зайшли, сценарії не спрацювали, Росія знову діє для нагнітання ситуації перевіреним способом - стріляє і вбиває. Зеленський- Кравчук-Фокін й досі бачать в очах Путіна мир?
Офіс президента, Міністерство зовнішніх справ мають негайно вимагати скликання телефонної конференції нормандського формату з однією вимогою - Росія несе повну відповідальність за своїх кишенькових пушиліних, Росія зірвала режим тиші, і Москва має відповідати за це.
Тиск на Росію треба посилювати. Путін має піти геть з Донбасу.