Медреформе конец?
Думки у відповідь на звернення президента України Влодимира Зеленського, в якому він закликав міністра охорони здоров’я, голову профільного комітету ВР та головного санітарного лікаря України невідкладно запропонувати шляхи вирішення питань щодо медреформи.
Ніхто ніколи не обіцяв, що реформа - це про збереження медзакладів та робочих місць. Реформа покликана підвищити доступність до якісної медичної допомоги, а також підвищити заробітні плати лікарів.
Для цього потрібно підвищити ефективність використання бюджетних коштів. Елементом цього, як раз, і є зміна принципів фінансування системи охорони здоров'я, що і відбулось для первинки у 2018 році, а для спеціалізованої допомоги - з 2020 року.
Читайте также - Не верьте страшилкам медреформы. Ими выгодно вас пугать. Верьте математике
Не можна фінансувати інфраструктуру, потрібно фінансувати надану медичну допомогу. Це означатиме більші заробітні плати для тих лікарів, які надають якіснішу допомогу та більше такої допомоги.
Потрібно профілювати заклади (що як раз і дозволяють робити пакети, які запровадила Національна служба здоров'я України), а не бути багатопрофільними і водночас не мати вночі анестезіолога, або необхідного оснащення під свій профіль.
Не може хірург робити лише 50 операцій на рік. Як приклад, кілька років тому прочитала думку одного хірурга: "Я – хірург. Минулого року зробив 67 операцій. Це ж вже не хірург". І таких прикладів багато…
Давно говорили про необхідність змінити підходи до лікування туберкудьозу: в нас багато таких закладів, порівняно з потребами. І що тепер? Знову повернення до моделей, які розкритикували більшість міжнародних експертів, і в результаті яких з’являється мультирезистентний туберкульоз?
Читайте также - Зачем нам медреформа, когда есть "воля Божья"
Дуже гірко, коли згортають реформи.
Так, цей етап реформи не встигли підготувати ідеально. Але при викликах, які існували та існують, чи можна було ліпше?
Так, чудову академію НСЗУ варто було розпочати раніше, але вона вже існує. Так, можна дати тимчасову субвенцію окремим закладам. Але лише тимчасову.
Місцеві органи влади, як власники медзакладів, повинні були зробити домашню роботу і повинні тепер далі працювати: вони повинні допомогти закладам перепрофіліюватись, а також допомогти лікарям із закритих лікарень знайти іншу роботу.