Гидроксихлорохин против COVID-19: так ли эффективно "лекарство Трампа"

Останнім часом поширюється багато інформації про те, що гідроксихлорохін - протималярійний препарат, який приймав президент США Дональд Трамп, як профілактику від коронавірусу - може бути ефективним для лікування COVID-19. 

Чи це правда? Щоб відповісти на це запитання, спершу нам потрібно зрозуміти, як працює наука. 

Основа наукового методу - це рандомізоване контрольоване дослідження (RCT), або просто кажучи - експеримент. Як ми розробляємо експеримент? Ми беремо вибірку, наприклад, 1000 людей, і випадковим чином 500 людей призначаємо в досліджуване втручання та 500 в контрольну групу. 

Читайте також - Чому в одних людей легкі симптоми COVID-19, а інші помирають

Група втручання отримує гідроксихлорохін, а контрольна група отримує плацебо. Потім ми аналізуємо, чи відрізняється група втручання від контрольної групи. Якщо є значна різниця, то можна зробити висновок, що втручання (в даному випадку через гідроксихлорохін) мало причинний вплив.

За відсутності експериментальних даних, вчені, зазвичай, починають з аналізу наглядових даних. Звичайно, проблема наглядових досліджень полягає в тому, що вони не дозволяють нам безпосередньо робити висновок про причинність, а лише кореляцію. 

Кореляція (асоціація) може бути корисною для подальшого напрямку наукових досліджень. Наприклад, якщо наглядові дослідження показують, що гідроксихлорохін корелює з кращими результатами COVID-19 (наприклад, слабшими симптомами або меншою смертністю), то тоді, можливо, є причинно-наслідковий зв’язок. Але ми не можемо точно зробити причинний висновок лише з кореляції, що гідроксихлорохін є ефективним методом лікування COVID-19.

Ось два приклади, чому кореляція не означає причинно-наслідковий зв’язок. 

Перший приклад. 

Наглядові дані показують, що є позитивна кореляція між тим, скільки людей їдять морозиво, та скільки людей тонуть. Чи означає це, що морозиво призводить до того, що більше людей тонуть? 

Проста відповідь полягає в тому, що є третій фактор, який спричиняє цю кореляцію - зовнішня температура. Люди їдять більше морозива в теплі дні, і люди більше купаються, і, таким чином, більше тонуть, у теплі дні. Так, у цьому прикладі є позитивна кореляція між споживанням морозива та утопленням, але насправді немає причинного зв’язку. 

Читайте також - Бебі-бокси замінять на компенсацію в 5000 гривень. Знову переміг схематоз?

Другий приклад.

Наглядові дані показують, що є позитивна кореляція між тим, як часто люди відвідують лікаря, та смертністю. Чи це означає, що лікарі вбивають людей? 

Відповідь у цьому випадку - проблема упередженої самовибірки (self-selection). Хворі люди, зазвичай, набагато частіше звертаються до лікарів, і частіше помирають. Так, у цьому прикладі є позитивна кореляція між тим, як часто люди відвідують лікаря та смертністю, але насправді фактичний причинний зв’язок є негативним - лікарі рятують життя (принаймні, хороші лікарі).

Тепер повернемося до гідроксихлорохіну та COVID-19. 

Існує дослідження, опубліковане 1 липня 2020 року, в якому використовуються наглядові дані 2541 госпіталізованих пацієнтів з COVID-19. Воно показує, що є кореляція між гідроксихлорохіном та COVID-19. Це хороший перший крок. Ми, навіть, можемо побудувати гіпотезу, що "гідроксихлорохін може бути ефективним методом лікування COVID-19". Але пам’ятайте, це лише кореляція, яка побудована на наглядових даних, а не причинно-наслідковий зв’язок. 

Читайте також - Тривожний дзвіночок: чим відзначився новий голова НБУ за перші 10 днів роботи

Насправді, дослідники самі це зазначають: "недолік нашого дослідження в тому, що воно є ретроспективним, а не рандомізованим. Його результати також потребують додаткового підтвердження від рандомізованих контрольованих досліджень, які чітко оцінять безпеку та ефективність гідроксихлорохіну для лікування COVID-19." 

Тобто, це дослідження виявило позитивну кореляцію і сформувало причинну гіпотезу, яку слід перевірити, використовуючи рандомізовані контрольовані випробування (RCT).

Хороша новина полягає в тому, що декілька таких випробувань вже зроблені, а їх результати опубліковані. В RCT дослідженні, опублікованому 23 липня, в якому приймало участь 667 пацієнтів, не виявили користі від вживання гідроксихлорохіну для легких та помірних пацієнтів із COVID-19.

В іншому RCT дослідженні, опублікованому 16 липня, яке мало 491 пацієнта, знову не виявлено користі гідроксихлорохіну при ранній стадії COVID-19. Ще є одне RCT дослідження з 2314 пацієнтами, яке уже зроблене але ще не опубліковане. Знову ж таки, це дослідження не виявило впливу гідроксихлорохіну на результати COVID-19. В даному дослідженні, не тільки гідроксихлорохін не покращив результати COVID-19, але й призвів до більш високого серцебиття та побічних ефектів печінки.

Як підсумок, на підставі існуючих рандомізованих контрольованих досліджень, гідроксихлорохін не є ефективним методом лікування COVID-19.