Дискуссии о масках продолжаются. О чем предупреждает в своих рекомендациях ВОЗ
Всесвітня організація охорони здоров'я оновила Поради стосовно використання масок. Є сенс коротко прояснити про що іде мова, якраз на тлі дискусій щодо погішення епідемічної ситуації в Україні.
Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное
Ось що змінилося для медичних працівників та громадськості.
По-перше, у сферах з високою імовірністю передачі вірусу ВООЗ радить використовувати одноразові медичні маски для усіх співробітників будь яких медичних закладів, а не тільки працівників, які мають справу з пацієнтами на COVID-19.
Іншими словами, коли медичні працівники виконують роботу у відділеннях кардіології або планової хірургії, де немає підтверджених пацієнтів з COVID-19, вони все одно повинні постійно носити медичну маску. Це ніби всім відомом, але таку рекомендацію не виконують.
По-друге, у громадських місцях з високим ризиком передачі вірусу ВООЗ нині радить особам старше 60 років і тих, хто має фактори ризику, носити медичну маску в ситуаціях, коли неможливо дотриматися фізичної дистанції.
Третя рекомендація - для інших громадян. Їм можна використовувати немедичні (тканинні) маски, але в тих місцях, де є високий ризик передачі вірусу і неможливо дотриматися фізичної дистанції - наприклад, у громадському транспорті, в магазинах, або в інших обмежених або переповнених приміщеннях.
Крім того, ВООЗ випустила нові вказівки щодо тканинних масок. Згідно рекомендацій, вони мають складатися щонайменше з трьох шарів різних матеріалів. Для внутрішнього шару бажано використовувати абсорбуючі тканини, наприклад бавовну. Середній шар виготовляють з нетканих матеріалів, таких як поліпропілен (в якості фільтра ). А зовнішній шар має виготовлятися з відштовхуючих матеріалів, таких як поліестер.
Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать
У ВООЗ підкреслили, що нова порада є оновленням попередніх вказівок, і що маски повинні використовуватися лише як частина комплексної стратегії.
Наріжним каменем реагування у кожній країні має бути виявлення, ізоляція, тестування та нагляд за кожним випадком, а також відстеження та карантин кожного контакту.