Вирус, тесты, карантин: когда весь этот COVID-19 закончится? Рассказывает Владимир Курпита
За останні декілька тижнів Володимир Курпіта став майже рок-зіркою серед українських журналістів: всі хочуть взяти у нього коментар. Це не дивно - він один з небагатьох людей, які, по-перше, розбираються у вірусології, по-друге, розуміють, як влаштована, і у якому стані знаходиться українська система охорони здоров'я. Першу сферу він знає, як лікар-інфекціоніст, другу, як людина, що до грудня минулого року очолювала Центр громадського здоров'я (відповідає у тому числі за боротьбу з епідеміями).
Андрію Марусову вдалося взяти у нього перше велике інтерв'ю і детально поговорити про коронавірус, тести, лікарні, карантин. Коротше кажучи, про все, що зараз цікавить майже кожного.
- Що на сьогодні наука достеменно знає про вірус SARS-CoV-2, який спричиняє хворобу COVID-19?
- Провідні науковці світу заперечили штучне походження коронавірусу. SARS-CoV-2 - результат природних мутацій. Йдеться про віруси, які були, скоріше за все, у кажанів. Зараження першої людини відбулося в Китаї в період десь між 25 вересня та 9 грудня 2019 року.
Вірус швидко мутує. Виділяють щонайменше п’ять субтипів. Вірус в Європі недуже схожий на вірус, який був в Китаї. А ось геноми китайського та американського близькі.
Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное
Через здатність вірусу швидко змінюватись, виникають сумніви, що вакцину швидко створять. Бо важко виокремити частинку, на яку вакцина може впливати.
Ми точно знаємо, як вірус входить в клітини людини. Це пов’язано з певними рецепторами. Чому це знання є важливим? Тому що ми можемо пояснити вразливість до вірусу певних груп.
Люди, старші 60 років, хворіють важче за дітей, оскільки у останніх менше таких рецепторів, точок входу для вірусу.
Людям з хронічними захворюваннями, зокрема, з серцево-судинними, важче, оскільки ці рецептори пов’язані з ферментом, який відіграє важливу роль у розвитку гіпертонічної хвороби.
Вірус передається двома шляхами. Це повітряно-крапельний та контактний, коли люди торкаються поверхонь з краплями, а потім заносять вірус руками на слизові. Другий шлях може бути більш небезпечним, тому гігієнічні заходи з миттям рук є дуже важливими.
Читайте також: "Чекаємо піку епідемії в квітні". Але це не точно. Коли буде спалах COVID-19 в Україні: 4 сценарії
Вірус може залишатися довгий час на поверхнях. Часто кажуть, що він там "живе". Це помилка.
Він там не живе, а зберігається. За межами людського організму він "не живе". Він, як кліщ, – чекає момент, щоб проникнути у "господаря". На поверхнях він може зберігатися від двох годин до п’яти до шести днів.
Ми знаємо, що вірус починає гинути при 56 градусах Цельсія. При 80 градусах він гине остаточно.
Епідемія припиниться після того як 60-70% населення Землі поконтактує з вірусом (перехворіє або будуть вакциновані). Люди бояться, що це відбудеться зараз. Це не так. Це триватиме два-три роки.
- Чого ми не знаємо про цей коронавірус?
- Якщо людина перехворіє одним з п’яти субтипів, чи зможе вона заразитися іншим суб-типом?
Ми знаємо, що після хвороби утворюється імунітет до вірусу. Але ми не знаємо, як довго він буде зберігатися. Чи це буде як при кору, коли людина отримує імунітет на все життя? Чи це буде як при грипу, коли імунітету вистачатиме лише на сезон?
Ми не можемо спрогнозувати, чому в одних людей розвиваються ускладнення, а в інших – ні. Навіть у вразливих групах деякі люди швидше одужують.
- Буде друга хвиля епідемії восени…
- Найбільш ймовірним здається наступний сценарій. Зараз йде перша хвиля. Низка досліджень доводять, що під час цієї хвилі перехворіє десь 5% населення. Потім буде спад. На осінь слід чекати другої хвилі, у вересні-жовтні. Потім знову спад, третя хвиля і так далі.
- Чому очікується спад епідемії влітку?
Є думка, що віруси "люблять" холод. Тому вони розмножуються взимку або восени. Це неправда. Вірус найбільше любить 36 та вище (температура тіла людини, де він розмножується).
Щоб вірус передавався, потрібне джерело - хвора людина. Найкраще вірус передається на відстані до двох метрів. Коли холодно, люди частіше збираються разом. Або коли на вулиці дуже жарко, скупчуються в приміщеннях з кондиціонером.
Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте
Отже, єдиною причиною сезонності ГРЗ є те, що люди частіше контактують один з одним, тому зараження відбувається активніше.
У нас може бути міні-сезон, пов'язаний з Великоднем або Вербною неділею, оскільки люди будуть збиратися разом. Чому "шашлики" є проблемою? Тому що люди збираються разом. Все впирається в поведінку людини, а не якісь загадкові генетичні механізми…
- Якими можуть бути результати мутацій вірусу?
- Вони можуть бути корисними для вірусу та людини. Вірус може пристосуватися до людського організму та довго жити в ньому без його руйнування. Бо якщо людина помирає, то вірус помирає разом з нею. Йому це "не вигідно", не кажучи вже про людину…
Крім того, організм людини сам може "навчитися" ефективно боротися з вірусом. Якщо мутації вірусу підуть у цьому напрямку, то ми матимемо ще одне ГРЗ на кшталт грипу, аденовірусу тощо.
- Епідемія COVID-19 – це перше серйозне попередження глобалізованому людству?
- Поточна епідемія є унікальною. Світ ніколи не був таким глобальним, як зараз. Неймовірно зросла кількість людей, які подорожують між країнами.
Наука зробила величезний стрибок. Ми швидко розшифрували геном вірусу. Ще 20 років тому це було неможливим. Вірус СНІДу був розшифрований за майже 10 років, Ебола – за два з половиною роки. Коронавірус – за два-три тижні! Це сприяло тому, що його почали відслідковувати всюди. Якщо б ми цього не знали, то зараз говорили би – "в Італії з’явилася атипова пневмонія, від якої масово помирають люди…"
Читайте також: Коронавірус вдома: що робити хворому і його рідним. Інструкції СDC
Світ ніколи не був настільки поінформованим. Соціальні медіа донесли до всіх інформацію. Вони також почали нагнітати істерію…
Думаю, це лише один з перших викликів, який постає перед людством. На Землі зараз неймовірна кількість людей, їхня скупченість є дуже великою. Населення міста Ухань – епіцентру коронавірусу - 11 мільйонів. Це декілька областей України в одному місці! Шалена урбанізація йде по всьому світу.
Але, оскільки людина освоює нові площі та ресурси, то вона стикається з тими вірусами, які існували давно, але ми гадки не мали про них.
Коронавіруси існували серед диких тварин в тих осередках, в яких не було людини. Коли ми заходимо на їхню територію, вірусу потрібно шукати нового "господаря" замість тих, в яких він розмножувався. Вирубування лісів в Амазонці, освоєння нових територій в Китаї або деінде сприятиме появі нових хвороб. Вони можуть бути значно небезпечнішими ніж COVID-19.
Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте
Летальність від COVID-19 складає десь від 2,5% до 4% (частка є відносною, бо чим більше ми виявляємо несмертельних випадків, тим вона стає нижчою).
Летальність від Ебола – 43%! Наше щастя, що він не настільки заразний. А при MERS летальність близька до 34%. Якби зараз ми мали COVID-19 з летальністю у 34%, це була б справжня катастрофа.
Повинні з’явитися нові вимоги до співіснування такої кількості людей (будівництво, водоочищення, каналізація тощо). Якщо людство не знайде правильної відповіді, то воно просто вимре від чергового "коронавірусу"…
- Чи є ефективною відповідь української держави на епідемію COVID-19?
- Мені здається, що ми в хаосі… На центральному рівні є аж шість штабів по боротьбі з епідемією: при президенті, при КМУ, РНБОУ, при МОЗ, при Центрі громадського здоров’я, а також при МЗС! Їх взаємодія незрозуміла. Всі виходять публічно зі своїми месседжами.
Немає органу, в якому причетні установи могли би висловитися та бути почутими. Ці повноважені не надані ні ЦГЗ, ні МОЗ… Такою платформою міг би бути Кабмін…
Читайте також: 83000 українців повернулися з-за кордону. Чи контролює влада їх карантин? Спойлер - ні
Все корисне відбувається лише завдяки невеличким ініціативам людей з МОЗ, з ЦГЗ, МВС… Але всі вони діють роз’єднано.
Після оцінки МОЗ зроблять винним в черговий раз. Мовляв, Міністерство не справилося з епідемією… Але будь-яка країна світу демонструє, що одна структура не справляється. В Італії , Іспанії, США – активно залучили поліцію, військових, надзвичайників …
А у нас занадто багато бажаючих попіаритись на цій ситуації. Якщо доручили Віктору Ляшку вести брифінги, то навіщо щоденні відео звернення президента? Меркель виступила лише один раз! Одночасно заяви роблять прем’єр, міністри Аваков та Кулєба…
- В ідеалі, як би виглядав розподіл функцій з протидії епідемії серед установ зі сфери охорони здоров’я?
- Центр громадського здоров’я мав би бути моніторинговим хабом, першоджерелом епідеміологічної інформації для решти органів влади.
МОЗ мав би координувати всіх гравців в середині сфери охорони здоров’я та забезпечувати координацію з іншими органами влади.
Він мав би бути найголовнішим адвокатом щодо ресурсів для системи охорони здоров’я. Нарешті, це його обов’язок – говорити з населенням про безпеку, профілактику, лікування...
Перед НСЗУ стояло би завдання мобілізації лікарів та лікарень. На жаль, реформа другої ланки лише розпочалася…
Держслужба лікарських засобів має контролювати якість ліків та медичних виробів, їхню наявність.
Це також робота з бізнесом щодо їхнього виробництва. Зараз ніхто не контролює навіть якість медичних масок! Їх роблять з того, що під рукою. З котиками, з собачками…
ДП "Медичні закупівлі" мало б координувати та здійснювати закупівлі. Криза у міністерстві та затягування закупівель на 3-4 тижня призвели до того, що затримуються закупівлі не лише для боротьби з епідемією…
- Це правда, що у нас немає жодної лікарні, яка б гарантувала інфекційну безпеку для пацієнтів та лікарів?
- Навіть Олександрівська не дотягує до світових стандартів. Повноцінна лікарня повинна мати зонування, негативний тиск... Найбільш пристосованими можуть бути навіть не інфекційні лікарні, а тубдиспансери.
Причина полягає в тому, що наші інфекційні лікарні орієнтувалися переважно на кишкові інфекції або грип. Так, вони мають певні ступені захисту, але це той випадок, коли ми маємо краще з гіршого.
Читайте також: Втрата доходів. Більшості українців вистачить заощаджень всього на місяць - опитування
У нас не було серйозних інвестицій у медицину. Як тільки виїжджаєш за межі Києва, особливо до районних лікарень, то рівень інфекційної безпеки у них близиться до нуля. І це якраз проблема відсутності інвестицій у цю сферу.
Я боюся, що коли епідемічна хвиля спаде, то такі потреби швидко забудуться. Економіка валиться, людям не буде, що їсти, саме тому лікарні зараз максимально хочуть поновити і свій матеріальний стан і своє обладнання. Я їх не засуджую, це правильна тактика…
- Здається ви казали, що ані Україна, ані інша країна світу не має "підручника на випадок апокаліпсису"…
- Коли я працював в Центрі громадського здоров’я, я не бачив такого "підручника". Для нього потрібно моделювання.
В системі охорони здоров’я України воно використовувалося лише для СНІДу, якщо говорити про інфекційні захворювання. Але тоді на цю модель урядовці дивилися скептично – "ви тут собі моделюйте, а ми знаємо, що робити і без цього".
Елементи моделювання були в інших сферах. Національна служба здоров’я України робила прогнозування, щоб формувати опорні лікарні.
В Центрі громадського здоров’я ми робили розрахунки щодо інвестицій в нове обладнання. Ми пропонували зосередити ресурси в чотирьох потужних лабораторіях в країні. Ми хотіли їх зробити мобільними. На жаль, ці елементи не були зібрані воєдино…
Реакція адміністрації Трампа свідчить, що їм також бракує такого підходу. В Європі, Іспанії або Італії панувало хибне враження про спокій та благополуччя. В нас хороша медицина, живемо більше 80 років, курорти, вино, сири… чого це нас має турбувати?
Я б скоріше думав про наявність чогось подібного в Ізраїлі. Вони в стані постійної війни. Їм потрібно постійно виживати та боротися.
Я думаю, що зараз в США буде підйом таких ініціатив з моделювання, як це трапилося після теракту 11 вересня. Наразі це стосуватиметься біологічної безпеки.
Може, це саме той урок для всього світу, який ми маємо винести з епідемії?
- Ви є прибічником жорсткого карантину в Україн?
- Запровадження жорстких заходів вимагає ресурсів. Хтось має жорстко контролювати дотримання обмежень. Якщо цього не буде, то люди через 3-4 дні робитимуть те, що вони звикли робити завжди.
Але якщо виводити армію або поліцію на вулиці, то потрібні величезні ресурси – на бензин, їжу, одяг тощо. А у нас не вистачає ресурсів на елементарні захисні засоби для медиків!
Наслідки жорсткого карантину є складними та непередбачуваними. Наприклад, є об’єкти підвищеного захисту – Укрзалізниця, атомні електростанції… Якщо хтось захворіє в зміні на АЕС, то вся зміна має піти в ізоляцію!? Хто буде забезпечувати її роботу?
Нещодавно у Кременчуцькій лікарні заявили, що вони закрили пульмонологічне відділення, оскільки лікарі контактували з хворим на COVID-19…
Жорсткі "недо-рішення" наносять ще більшу шкоду. В Києві закрили метро. Ніхто не змоделював, що люди поїдуть у переповнених автобусах. А це небезпечніше, ніж проїзд на метро, бо довше.
Жорсткий карантин з обмеженням в’їзду та виїзду можна використовувати для маленьких містечок або сіл (наприклад, як це планували у Чернівецькій області). Але все рівно залишиться ризик. Що робити з водієм, який привозить хліб? Його також треба перевіряти, тестувати, ізолювати? Де взяти на це ресурси?
- Створення мобільних бригад з тестування хворого – популістське рішення?
- За залізними законами епідеміології, хворий – це вогнище інфекції. Кожен візит до хворого – це повна заміна захисного костюму, масок, рукавичок… Якщо цього не робити, мобільні бригади самі можуть стати передавачами вірусу. Якщо бригада має перевірити сто підозр, то я не вірю, що в них буде сто нових костюмів, масок тощо. Це чистої води популізм, щоб показати – ось, ми для вас щось робимо!
- Кого та як слід тестувати в першу чергу?
- Тестування повинно мати певну мету. Наприклад, при СНІДі це робиться, в тому числі, щоб хвору людину лікувати. Але проти коронавірусу немає ліків. Отже, ми маємо тестувати, щоб інфікованих людей, перш за все, ізолювати.
Тести дозволяють виділити або антитіла або вірус. В Україні зараз в наявності обидва види тестів (експрес тестами визначають антитіла, ПЛР тестами – вірус). Результати експрес тестів стають надійними через п'ять-сім днів після того, як людина захворіла. Тому я би використовував ці тести, для хворих, наприклад для пацієнтів з пневмоніями в пульмонологічних відділеннях.
ПЛР тести допомагають визначити вірус. Для такого тестування я би радив три групи.
Перша – це люди при появі перших симптомів хвороби. Друга – ті, хто контактував з хворими. Третя група – це люди, які не мали прямого контакту, але вони мають так званий "хронічний контакт". Це лікарі, соціальні робітники, поліцейські, листоноші, які розносять пенсії …
В силу своїх обов’язків вони мають постійний контакт з різними людьми. Вони можуть бути небезпечними передавачами вірусу…
Але як часто проводити такі тестування? Потрібно думати стратегічно… Ми маємо бути ощадливими, у нас дефіцит цього дорогого ресурсу. Тест на ПЛР коштує десь $15, експрес тест – $8-9 і це без витрат на обладнання чи людей, які таке тестування проводитимуть.
- Наскільки швидко можна розгорнути масове тестування на ПЛР системах?
- Вузьким місцем є спроможність обладнання та людей. ПЛР тест здійснюється в два етапи. Перший – це виділення або екстракція вірусу. Другий – це визначення вірусу.
Виділення вірусу може бути автоматизоване або ручне. Автоматизоване триває десь півтори години. За один раз закладається від 100 до 480 досліджень.
Це тест системи так званого закритого типу. Це дуже дорогі апарати. Ми точно не зможемо використовувати китайські тест системи на такому обладнанні. Вони є несумісними.
При "ручному" виділенні РНК вірусу одночасно можна закласти 24-48 зразків. Весь процес триватиме 3,5 години. А потім ще три години на визначення вірусу.
Отже, повний цикл роботи – це шість годин. Таким чином, за робочий день ми можемо зробити максимум 96 досліджень.
Читайте також: В Україні прийняли протокол лікування при COVID-19: що він пропонує і що з ним не так
В ЦГЗ поставили напів-автоматизовану систему. Вона може робити 200 досліджень за робочий день. При цілодобовій роботі буде робитися 400 досліджень в референс лабораторії.
ПЛР тестування можна робити і в регіонах, які мають оснащені вірусологічні лабораторії.
Експрес тест робиться хвилин п'ять, його аналіз – десь 15 хвилин. Отже, один тест можна зробити за півгодини. За робочий день одна людина зробить до 40 тестів. Тоді нам потрібно багато людей, щоб вони обслуговували ці тести.
Італія найбільше зробила 120 000 тестів за тиждень, якщо я не помиляюся…
Отже, перша проблема – наявність тестів та достатньої кількості професійно підготовлених фахівців для їх проведення. Друга – кого та для чого тестувати?
Автор - Андрей Марусов, специально для LIGA.net