В поисках 50 000 уволенных врачей: Что не так с аудитом медицины Максима Степанова

332 лікарні буде закрито, а 50 000 лікарів втратять роботу внаслідок другого етапу медичної реформи – ці цифри головний аргумент нового керівництва МОЗ, щоб зупинити реформу.  За останні два тижні міністр охорони здоров`я Максим Степанов називав ці цифри в ефірі ток-шоу Право на владу, на комітеті Верховної Ради, у багатьох інтерв'ю.  Приголомшливі дані – результат аудиту, який наказав провести Степанов.

LIGA.net з’ясувала, що не існує жодного підтвердження проведення аудиту. А дані про багатотисячні звільнення і закриття сотень лікарень далекі від реалій.

Як народжувався страх

Ще 14 квітня сайт МОЗ рапортував: "Минулого тижня Максим Степанов ініціював аудит вітчизняної медицини". 22 квітня міністр на брифінгу уже заявляв: "За результатами аудиту будемо вносити зміни, щоб скорочення медичних працівників не відбулося", 25-го - аудит "показує дуже тривожні сигнали".

7 травня в ефірі "Права на владу" міністр говорив про завершення перевірки: "Аудит, який ми провели, показав, що були взяті окремі елементи моделей західних країн, зроблені красиві слайди в презентації та названо все це реформою". 9 травня в інтерв'ю Укрінформу знов посилався на результати аудиту: "332 лікарні опинилися під загрозою закриття і, скоріш за все, будуть закриті до кінця року. Загалом перед загрозою звільнення опинилися майже 50 тисяч медпрацівників".

Звідки насправді ці цифри?

Депутатський Комітет з питань здоров’я нації 7 травня напередодні засідання надіслав міністру запит з проханням надати документ аудиту, і пояснити, хто його і як проводив. Але під час засідання комітету Степанов його не надав, а пообіцяв все надіслати за кілька днів (на початок минулого тижня). 

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

Ми зателефонували до комітету з питань здоров’я нації. Там повідомили LIGA.net, що відповіді наразі не отримали від МОЗ, тому у п’ятницю, 15 травня, надіслали їм запит ще раз. 

Аудит, якого нікому не показують

13 травня очільниця Директорату медпослуг МОЗ Оксана Сухорукова заявила – аудиту не існує: "Не існує ніякого аудиту галузі, ніякого аналізу. За цифрами, які називають на ефірах немає розрахунків і досліджень. Це просто слова".

Сухорукова розповідає LIGA.net, що 6 травня помічник замміністра з посиланням на приймальню міністра сказав писати в офіційних документах: "У зв’язку зі зміною Уряду та численними зверненнями медичних колективів щодо недоліків у розгортанні ІІ етапу реформи фінансування закладів охорони здоров’я, Міністерством охорони здоров’я проводиться аудит галузі. Підходи до реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році можуть бути переглянуті".

Cухорукова каже, що 8 травня написала доповідну на держсекретаря та заступника міністра з проханням дати їй документи, які регламентують проведення такого аудиту. Відповіді не отримала.

12 травня, за словами Сухорукової, держсекретар МОЗ Інна Солодка запропонувала їм писати інший варіант відповіді, в якому слово "аудит" змінювали на "аналіз". Сухорукова попросила, аби автор аналізу написав їй службову записку. Однак нічого не відбулося.

Схоже, очільник МОЗ для своїх тез про масштабні скорочення і закриття лікарень користувався не "аудитом", а іншими джерелами інформації. LIGA.net відшукала їх.

Уже наприкінці минулого тижня слова міністра про аудит почали змінюватися, в інтерв’ю Українській правді від 14 травня Степанов заявив, що закриття 332 лікарень – дані Національної служби здоров’я (НСЗУ). На запит LIGA.net там відповіли, що не мають даних щодо закриття лікарень чи звільнення лікарів. Адже закривати – відкривати – перепрофільовувати медзаклади є компетенцією місцевої влади. 

Як рахувати медиків

Заступник міністра охорони здоров’я Ірина Микичак у коментарі LIGA.net заявила, що близько місяця тому НСЗУ надавало МОЗу попередню оцінку скорочення медиків внаслідок реформування – 30 000 осіб. В НСЗУ цю інформацію офіційно не коментують. 

Неофіційно співрозмовники LIGA.net з вертикалі МОЗу розповідають, що НСЗУ справді намагалась зробити підрахунки.  Вони три місяці спілкувалися з обласними департаментами охорони здоров’я і головними лікарями. Але дані по областях сильно відрізнялися: НСЗУ підрахунок зробила, але начебто наполягала, що спиратися на нього некоректно через сумнівність даних. 

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать

У Міністерстві використовують альтернативний метод підрахунку. Як розповіла Ірина Микичак, скорочення фінансування лікарні на один мільйон – це мінус 14–15 співробітників. Таку формулу розрахунку, за її словами, використовують у галузі для оцінки ймовірних скорочень. "Якщо зменшується фінансування на 30 млн, мова йде про 450 співробітників, і т. д." – пояснює Микичак. 

За згаданою Микичак формулою, звільнення 50 000 лікарів означало б зменшення фінансування лікарень на 3,5 мільярди.

Але у 2020 році фінансування навпаки зросло на 13%, повідомляла раніше НСЗУ. 

Це правда. У розпорядженні LIGA.net є зведена таблиця з даними про фінансування закладів охорони здоров'я у 2019 та у 2020 рр. (див графік нижче). За ним, фінансування 1660 медзакладів, які підписали контракти з НСЗУ, у порівнянні з минулим роком збільшилось на 12,8 млрд гривень (порівнюється фінансування за 9 місяців 2019 року і 9 місяців 2020 року, оскільки реформа стартувала 1 квітня).

Однак місцева влада стверджує, що грошей не вистачає. Це теж правда. Наприклад, заступник голови Львівської ОДА Івана Собко у коментарі LIGA.net зазначив, що потреба області у збільшенні фінансування до кінця року – 750 млн гривень. З них: 350 млн гривень – для обласних медзакладів, залишок – для районних. 

За останні тижні Ірина Микичак відвідала декілька областей: Хмельницьку, Львівську, Тернопільську, Вінницьку, Київську. Кожна з них ділиться з керівництвом МОЗ проблемами та станом недофінансування галузі: на Львівщині медицині не вистачає 750 мільйонів, на Хмельниччині – близько 250 мільйонів гривень. 

Ці цифри буцімто є різницею між фінансуванням з центрального бюджету у минулому році та коштами на медицину у теперішньому (ті, що розподіляються через НСЗУ). МОЗ має перевірити ці дані найближчим часом.

Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте

То фінансування зросло чи впало? Протиріччя - у базі для порівняння. МОЗ порівнює кошти, які отримають лікарні за програмою медичних гарантій від НСЗУ (72 млрд гривень), з історичним бюджетом лікарень (який завжди складався з двох джерел фінансування – місцевого бюджету і центрального). 

Програма медгарантій, яка почалася з другим етапом реформи – це кошти лише з центрального бюджету – те, що було субвенцією. Тому для адекватного порівняння маємо зіставляти гроші по програмі медгарантій і субвенцію минулих років.

Частка фінансування медицини з місцевих бюджетів за досвідом минулих років в середньому становила приблизно 30% від загалу, розповідала в. о. голови НСЗУ Оксана Мовчан. Тобто, окрім 72 млрд. гривень, які підуть на заклади охорони здоров`я від Національної служби здоров`я України, мало би додатись більш як 20 млрд гривень від місцевих бюджетів. Проте, якою буде ця сума у 2020-му, досі немає інформації. 

У МОЗі не певні, що місцева влада виділить кошти. За словами Микичак, щоб очікувати додаткових вливань у медицину від областей, треба було раніше законодавчо прописати цю вимогу.

На місцях  запевняють, що мова йде саме про брак фінансування з боку НСЗУ. "Ми зі свого боку купуємо медобладнання, карети швидкої допомоги, інсулін і т.д.", – пояснює  Іван Собко, зі Львівської ОДА. На ці та інші медичні цілі область з початку року виділила близько 100 млн. гривень. Мовляв, те, на що бракує грошей, передбачено в тарифах НСЗУ.

Є ще одна причина сумніватись у реалістичності звільнення 50 000 медиків. Собко розповідає, що вже до 1 квітня звільнили всіх, кого мали – тобто до старту другого етапу реформи.

"Найбільше пішло фтизіатрів – близько тисячі лікарів", – каже Іван Собко. На другому місці за чисельністю скорочених – лікарі психіатричних лікарень. За його словами, всі скорочення відбулися до квітня і зараз питання про це не актуальне.

Чому не закриють триста лікарень

А як щодо  закриття 332 лікарень до кінця року? За словами міністра, саме стільки лікарень отримали менше 50% від минулорічного фінансування. На жаль для міністра, ця цифра також не підтверджується.

За детальними даними про фінансування медзакладів (див. графік/таблицю), менше половини у порівнянні з минулим роком отримають 224 медзаклади, а не 332 (з 1660 які є базі).

Найбільше серед них: стоматологічних (83),  психіатричних (26), туберкульозних (23), шкірно-венерологічних(15). Найменше – інфекційних (1), кардіологічних (1), багатопрофільних (4), наркологічних (3) і т.д.

Тобто понад третина лікарень, які багато втратили - це стоматології, які вже багато років безкоштовні лише на папері. Лікарі-стоматологи переходять або на приватну практику, або місцеві влади погоджуються фінансувати їх для збереження "безкоштовних" стоматологічних послуг.

Скоріш за все, у 332 лікарнях, "які можуть бути закриті", МОЗ додав усі заклади, де фінансування суттєво впало у порівнянні з 2019-м. Наприклад, фінансування 113 медзакладів знизилось на 30% – 50%. У цій групі  переважають психіатричні (20), багатопрофільні (19), туберкульозні (11), шкірно-венерологічні (11), ветеранів війни (11), медзаклади.

Але навіть фінансування на рівні менше 50% від минулого року не означає автоматичного закриття лікарні. Рішення, що з цим робити, ухвалює власник – місцева влада. Якщо вона хоче залишити все, як є, може дофінансувати лікарню з місцевого бюджету. Може скоротити послуги, які не затребувані в мешканців, провести оптимізацію або перепрофілювати. Закрити – не єдино можлива опція.

Є зворотній, позитивний для лікарень бік реформи, про який керівництво МОЗ не згадує. Більшість медзакладів (58%) отримають більше грошей, ніж минулого року. В цілому 961 лікарня отримає на 15,2 млрд гривень більше.

Показовий приклад – онкодиспансери. З НСЗУ уклав контракти 31 онкодиспансер. Усі отримали за Програмою медгарантій більше коштів, ніж за держсубвенцією у 2019 році (загалом послуги з діагностики та лікування онкохвороб у дітей та дорослих за контрактом з НСЗУ надаватимуть 118 медцентрів).

Одеський онкодиспансер отримав 259,7 млн гривень замість 46 мільйонів у минулому році, Олександрійський онкодиспансер Кіровоградської облради – 38,2 млн гривень замість близько п’яти мільйонів. Київський обласний онкодиспансер профінансований на 151 млн гривень більше попереднього року. 

Кому потрібні "страшилки" 

Є декілька версій.

Можливо, Степанов уже почав політичну боротьбу за бюджет – щоб наступного року МОЗ отримало фінансування на рівні 5 – 6% ВВП замість 3% у 2020-му році (до перегляду через епідемію коронавірусу). 

Інша версія – боротьба за крісло голови Національної служби здоров’я – головного органу в реформі, який розпоряджається десятками мільярдів держкоштів на медицину.

На користь цієї версії свідчить такий факт. Ще у січні за конкурсом на голову НСЗУ визначили трьох фіналістів – Оксану Мовчан, нинішню в.о. голови НСЗУ, заступницю голови Наталію Рябцеву та керівника департаменту договорів НСЗУ Андрія Віленського.

8 травня на засіданні комітету з питань здоров’я нації очільник МОЗ Максим Степанов пообіцяв провести співбесіду з фіналістами до кінця минулого тижня. Однак, за даними співрозмовників LIGA.net з системи охорони здоров’я, співбесід так і не було. Вони припускають, що міністр не хоче бачити на чолі НСЗУ вихідців з цієї установи, натомість воліє, щоб службу очолила його заступниця Олена Теряєва.

Дискусія щодо майбутнього медреформи триває: Максим Степанов заявив про плани повернути всі лікарні на старе фінансування (яке було в 2019 році), лишивши пакети на інфаркти, інсульти та швидкі. Це потрібно нібито для того, щоб не закривали лікарні та не звільняли лікарів, і щоб перерахувати тарифи на послуги. У такому разі гроші перестають "ходити за пацієнтом".

НСЗУ наполегливо радить цього не робити, попереджає, що це може призвести до колапсу місцевих бюджетів, адже "погані лікарні теж будуть в дефіциті, бо місцева влада не заклала кошти". Навіть якщо місцеві чиновники за три місяці до виборів почнуть затверджувати програми з дофінансування лікарень, є ризик залишити їх без грошей. 

Наразі офіційних юридичних змін у медреформі ще немає. Національна служба здоров’я продовжує платити за підписаними контрактами з медзакладами, загалом за новою системою заплатила уже понад 9 млрд грн.