Украина еще не начала закупку лекарств. Кто в смертельной опасности, а кто заработает

Фонди, які представляють пацієнтів - Пацієнти України, Таблеточки, 100% Життя, Діти з гемофілією - звинуватили МОЗ у провалі закупівель ліків за кошти центрального бюджету за 2020 рік. Вони виступили зі спільною заявою на брифінгу 18 травня, на якій вимагали відставки очільника МОЗ Максима Степанова.

Виконавча директорка Пацієнтів України Інна Іваненко стверджує, що це ставить під загрозу життя більше мільйона пацієнтів: "Максим Степанов - уже третій міністр, який зволікає зі стартом закупівель, він довів ситуацію до критичної точки".

Голова БО "100% Життя" Дмитро Шерембей каже, що дефіцит уже є. "Тільки завдяки гуманітарній міжнародній допомозі більше 90 000 людей уже отримують ліки не за держкошт. Осінню буде армагедон в житті людей з важкими хворобами. Їм доведеться шукати гроші і брати кредити в країні, де виділили гроші на закупівлі ліків", - заявляє Шерембей.

Мова про майже 10 млрд гривень.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

"Люди з хронічними, орфанними захворюваннями - теж під ударом. Серед 38 держпрограм є стенти для лікування інфаркту. Якщо їх не буде в лікарнях, безоплатних операцій, гарантованих державою, не можна буде провести", - додає Іваненко.

Співзасновниця БФ "Таблеточки" Ольга Кудиненко заявляє: востаннє така cитуація з закупівлями була в 2014 році, коли почалася війна: "У мене зараз такий стан, що я виведу онкохворих дітей під МОЗ і вони будуть там жити. Бо якщо ви не купуєте ліки і вони мусять переривати лікування, я хочу, щоб ви бачили це своїми очима".

По скількох програмах можуть бути проблеми і які пацієнти постраждають, наразі невідомо. Інформацію про залишки ліків в країні, за словами Іваненко, МОЗ приховує.

18 травня LIGA.net надіслала запит до МОЗ з проханням надати інформацію, відповіді не отримали.

Чому?

Щоб процес почався, слід затвердити низку документів, пояснює член правління Центру протидії корупції Олена Щербан. Наприклад, паспорт бюджетної програми зазвичай затверджують ще в січні, а станом на 18 травня його досі немає. За даними Щербан, подібних документів є ще вісім, вони підготовлені і чекають на підпис міністра Максима Степанова, кілька з них ще має проголосувати уряд.

Досі не почалися закупівлі за кошти бюджету 2020 року за всіма 38 держпрограмами, заявив керівник держпідприємства "Медичні закупівлі України" (МЗУ) Арсен Жумаділов. Він додає, що 14 з них повинні йти через МЗУ (решта - через міжнародні організації), але це неможливо: досі не ухвалена низка рішень, передусім МОЗом.

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать

Передусім - наказ про уповноваження МЗУ як особи уповноваженої робити такі закупівлі: "Наказ простий, проект ми давно підготували і передали МОЗ", - каже Жумаділов.

Що каже міністр

На Facebook-сторінці МОЗ з’явилося коротке повідомлення по закупівлю ліків:

"Міністр запевнив, що МОЗ контролює ситуацію із закупівлею лікарських засобів за кошти державного бюджету. За його словами, міністерство перебуває в постійному контакті з міжнародними постачальниками ліків. Для врегулювання питання закупівель МОЗ також розробило необхідні нормативні документи, частина з яких уже затверджена Кабінетом Міністрів, а решта – на етапі погодження".

Там додають, що міністр запевнив: Україна буде з лікарськими засобами, необхідними її громадянам. На прохання про детальніший коментар у пресслужбі МОЗ сказали чекати брифінгу заступниці міністра Світлани Шаталової 20 травня.

В пацієнтських організаціях цю заяву прийняли скептично: "МОЗ бреше, коли заявляє, що все під контролем і що ліки встигнуть закупити. Це не так. На сьогодні Кабмін ухвалив лише одну постанову, яка стосується закупівель", - заявляє виконавча директорка Пацієнтів України Інна Іваненко.

Чому ліки можуть не поставити до кінця року

Ліків восени не буде, за найкращого сценарію вони приїдуть в грудні цього року, а то й в січні-березні 2021 року, пояснює Жумаділов: "Ця інформація неприємна, але грунтується на фактах".

Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте

Математика така. Україна йде по процедурі євротендерів - це два місяці на саму закупівельну процедуру, якщо ніхто не оскаржить і не затягне процес. Далі - етап виробництва ліків та медвиробів.

"Ліки не виробляють в склад, а під замовлення, передусім через терміни придатності. Лише коли виробник має замовлення, починає виробництво. Воно триває від 4 до 6 місяців за нормальної ситуації в світі, а зараз пандемія. Тому терміни можуть бути довші", - пояснює Жумаділов.

Далі ліки треба ще привезти в Україну, розмитнити, провести контроль якості та розвезти. Це ще 2-4 тижні. Сумарно це від 7 до 10 місяців, якщо не довше.

За найкращого сценарію, якщо всі документи підпишуть і роботу розблокують, процедуру зможуть почати з 1 червня, каже керівник ДП. Тому ліки в найкращому випадку приїдуть у грудні.

Кому вигідне затягування закупівель

Стратегія затягування тендерів до кінця року - сценарій, який відпрацьовували при міністерстві Раїси Богатирьової (за часів Януковича), стверджує Олена Щербан з ЦПК: "Коли це відбувалося в 2013-2014 роках, через прискорені процедури в кінці року ми переплатили величезні гроші, коли компанії, які отримали 100% передоплату, так і не поставили ліки".

Щербан пояснює, що через пандемію Рада дозволила закуповувати ліки і медвироби для боротьби з коронавірусом за спрощеною процедурою. Вона підозрює, що закупівлі затягують, щоб потім використати саме цю "коронавірусну" спрощену процедуру, "де не треба проводити тендерів, оцінювати цінові пропозиції", і всі ліки закуповувати через тендерний комітет МОЗу.

"Тоді всіх нормативних актів не потрібно, але це буде знову корупційна історія і величезна маржа на ліки. Ми знаємо, що зараз МОЗ відвідують люди, причетні до пані Богатирьової, переконані, що мова йде про те, щоб розіграти такий сценарій", - впевнена Щербан.

"Ця технологія відома давно - затягнути закупівлі до такого часу, коли люди уже будуть згідні на будь-яку ціну, тільки щоб хоч щось з’явилось в країні", - підтверджує Шерембей.

Які є альтернативи

Жумаділов вважає, що МОЗ має дозволити імпорт ліків зі скороченими термінами придатності, попередньо визначивши чіткий перелік підстав.

У законі "Про лікарські засоби" сказано: термін придатності ліків, які завозять в Україну, має бути не менше 70% від декларованого. Але якщо загальний термін придатності ліків - 5 років, а закуповують так, щоб вистачило на рік, можна вирішити знизити планку. Ще один варіант: змінити Бюджетний кодекс, що ДП могло брати на себе довгострокові договірні зобов’язання.

Дмитро Шерембей вважає, що прем’єру Денису Шмигалю слід вступати в переговори з міжнародними гуманітарними компаніями, щоб допомогли з ліками: "Іншого шляху немає. Закупівлі уже завалені. Ми не можемо піти в аптеку і купити ліки. Нам треба їхати за кордон, щоб десь їх дістати".