Либерализация или "трудовое рабство": чего ждать от нового закона
Останнім часом точиться багато дискусій навколо нового проєкту закону №2708 "Про працю", напрацьованого Кабінетом міністрів.
Думки стейкхолдерів прямо протилежні – від оцінок, що проєкт суттєво покращує й осучаснює трудове законодавство, сприяє економічному зростанню до позицій, що документ погіршує права працівників та профспілок.
Що насправді передбачено законопроєктом "Про працю" для всіх учасників процесу?
1. Пропонується змінити підстави розірвання трудового договору, зокрема спростити процедуру звільнення
Так, проєкт дійсно передбачає можливість звільнення працівника з ініціативи роботодавця з умовою попереднього повідомлення про це заздалегідь (від 10 до 90 днів залежно від тривалості роботи працівника в компанії).
Також передбачена можливість звільнення і за один день, але таке швидке звільнення можливо реалізувати виключно за суттєвої грошової компенсації працівнику, від двох до шести його місячних окладів. Водночас альтернативними проєктами пропонується також процедура швидкого звільнення із компенсацією лише за один місяць.
Зважаючи на те, що на цей час процедура звільнення, навіть за наявності обґрунтованих підстав – може тривати кілька місяців, можливість пришвидшеної процедури за умови грошової компенсації експерти вбачають доцільною.
2. Законопроєкт передбачає переведення обліку трудового стажу працівників у електронний формат – відмова від паперових трудових книжок та облік за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування
Ця норма виписана відповідно до світової практики - паперові трудові книжки відсутні у розвинених країнах. Замість них використовуються бази пенсійних фондів або окремі електронні бази.
Реалізація цих норм має низку позитивних ефектів: дозволить привести документообіг у відповідність до реалій сучасного життя, вирішить проблему втрачених, невірно заповнених трудових книжок, спростить оформлення працівників.
Читайте також - Новий законопроєкт про працю: розвінчуємо міфи
Одночасно необхідно мінімізувати ризики - забезпечити надійний захист баз даних, унеможливити втрату даних і надати доступ для працівників у електронний реєстр.
3. Робиться спроба визначити критерії трудових відносин – у статті 13 надається визначення трудових відносин та певний перелік їх критеріїв
З 2017 року бізнес зіткнувся з проблемою, коли інспектори Держпраці визнавали відносини за цивільно-правовим договором (надання послуг, виконання робіт) трудовими, за що застосовували до роботодавця штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат за кожного такого перекваліфікованого працівника. Роботодавець був змушений в судовому порядку доводити, не допустив порушень.
Крім того, дискреційність норм ( надання права посадовцям органів державної влади ухвалювати рішення на власний розсуд у рамках закону - Ред.) та широка можливість "перекваліфікації" інспектором Держпраці на власний розсуд відносин – створює значні корупційні ризики.
Необхідно доопрацювати статтю 13 та чітко визначити, що перекваліфікація можлива виключно за наявності сукупності всіх зазначених критеріїв, а також що така перекваліфікація можлива тільки в судовому порядку. При цьому обов’язок доведення наявності трудових відносин має покладатися на позивача.
Критерії, які за їх одночасної наявності дають змогу встановити, що особа є саме найманим працівником - будуть суттєвим кроком влади назустріч бізнесу. Це дозволить мінімізувати дискрецію та корупційні ризики, а також зменшити ймовірність безпідставного застосування штрафу.
4. Передбачено введення нових форм трудових договорів, такі як учнівський трудовий договір, договір з нефіксованим робочим часом та договір про дистанційну роботу
Річ у тім, що трудове законодавство (КЗпП) створювалось у час, коли дистанційна робота та гнучкий графік не були розповсюджені.Зараз дистанційна робота досить активно застосовується, як і гнучкий графік. Але через застарілість законів це вимагає від роботодавця виявити неабияку креативність для того, щоб вписати відносини з дистанційним працівником у трудове поле. З огляду на це реалізація таких норм проєкту вбачається доцільною.
5. Проєктом не передбачено жодних норм, які змінюють умови роботи професійних спілок
Попри значну кількість інформації щодо різноманітних змін для профспілок – нормами проєкту про Працю таких змін не передбачено.
Тільки перехідними положеннями документа передбачається розробка у майбутньому нового профільного проєкту: "Розробити новий закон про діяльність профспілок в Україні".
Оптимальне рішення - унормувати діяльність профспілок окремим профільним законом, напрацьованим в інклюзивному процесі за участі всіх ключових стейкхолдерів.
6. Відповідальність за порушення трудового законодавства
Законопроєкт "Про працю" передбачає значні зміни штрафних санкцій за порушення трудового законодавства, їх зниження до оптимального рівня.
Але майже всі ці норми вже реалізовано Законом №378, який нещодавно підписав президент.І вже цього тижня запрацювали нові норми статті 265 КЗпП. Штрафи за порушення трудового законодавства були приведені до адекватного рівня:
- За недопущення до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору - зменшено із 100 мінімальних заробітних плат (МЗП) до 16 МЗП.
- За фактичний допуск працівника до роботи без оформлення - розмір штрафу зменшується з 30 МЗП до 10 МЗП, а для спрощеної системи оподаткування І-ІІІ груп – попередження за перше порушення.
- За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - розмір штрафу зменшується до суми двократного розміру мінімальної заробітної плати
Водночас і прийнятими нещодавно змінами, і проєктом "Про працю" передбачено штрафи за порушення "інших вимог трудового законодавства, крім передбачених пунктами 1-7" частини 2 Статті 99 - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
Такий високий розмір штрафу за дрібні порушення, більш того – за кожне – вбачається недоцільним. Цю норму пропонується доопрацювати до другого читання та запровадити перше попередження або встановити один штраф за сукупність дрібних порушень.
7. Повноваження державних інспекторів праці
Статтею 94 передбачені права державних інспекторів праці, серед них є такі:
- безперешкодно, без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати будь-які робочі місця (крім робочих місць дистанційної роботи) для проведення інспекційного відвідування з питань, що належать до їх компетенції;
- безперешкодно, без попереднього повідомлення в будь-який час дня відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення юридичних осіб незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичних осіб, які використовують найману працю, для проведення інспекційного відвідування з питань, що належать до їх компетенції;
- наодинці або у присутності свідків ставити роботодавцеві та/або працівникам, представникам працівників запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію стосовно порушень трудового законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;
- вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або представнику працівника про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою
Варто зазначити, що не можливо реалізувати проведення інспекційного відвідування у будь-який час, це можливо реалізувати тільки у будь-який робочий час.
Право на допит особи має лише той, хто проводить досудове розслідування правопорушення, або суд. В інших випадках отримувати пояснення або інформацію можливо лише у порядку добровільного надання інформації про вилучення будь-якого майна, що є власністю особи – можливо тільки в процесі кримінального впровадження і регламентується Главою 16 КПК, має назву "тимчасове вилучення майна".
Доцільно внести зміни до цієї статті та забезпечити захист прав співробітників та працедавців.
Законопроєкт №2708 передбачає ще багато змін, окрім перелічених вище, здебільшого ліберальних, спрямованих на спрощення адміністрування, зменшення бюрократії тощо. При цьому ключові соціальні гарантії працівника, які є на цей час – документом зберігаються.
Прийняття нового трудового законодавства, передбаченого проєктом "Про працю" можна вважати доцільним. Водночас необхідно провести низку публічних та експертних обговорень документу, опрацювати надані пропозиції та внести зміни до проєкту до другого читання.