Сергій Плохій – директор Гарвардського українського наукового інституту, автор понад десятка історичних блокбастерів і один з найбільш авторитетних істориків Східної Європи. Ця розмова записана майже три місяці тому для подкасту "Перші люди". Ми розмовляли про історію, прийнятну для всіх українців, здобуття незалежності, важливість "побєдоносних" міфів, ідей, що нас об’єднають. Важливі речі. Коли ще про них почитати, як не на річницю Незалежності. Тим більше, що Плохій – один з небагатьох, до кого варто дослухатись.

- Сергіє, наївне запитання: навіщо молодим людям у 21 столітті, коли є Вікіпедія у смартфоні, вчити історію?

По-перше, щоб орієнтуватися в Вікіпедії. Вікіпедія – це архів всього, народна енциклопедія, створена всіма і для всіх. І треба розрізняти факти від шумовиння, для цього слід мати підготовку, якесь критичне мислення.
Але найголовніше, що історія – це унікальне джерело знань про нас сьогодні. Історія дає змогу зрозуміти сьогоднішнє суспільство через призму його досвіду. І за можливості зробити певні висновки з цього досвіду. Бо історія – це наш досвід. Існує ж різниця між досвідченою та недосвідченою людиною. Так і суспільство: може бути історично свідомим, а може знати тільки те, що передається з покоління в покоління, це горизонт років 50-60.
Це головна причина.

- Теза, що історія добре пояснює наше сьогодення, наштовхує на запитання, а чому Україна така різна, така неконсолідована. Можливо, з тієї причини, що у нас немає загальної історії, тієї історії, яка влаштовує абсолютну більшість українців?

- Є визначення нації як щоденного плебісциту, щоденного референдуму. Тобто нація існує так довго, як довго існує порозуміння між її членами про те, що ми є щось одне, що у нас є спільна основа, мета та мрія. А цієї спільності важко досягнути без спільного уявлення про минуле, звідки ми всі прийшли. Суспільство потребує спільного знаменника й історична наука або історичне усвідомлення мусить запропонувати його суспільству.

Чтобы прочесть этот материал нужно оформить подписку. Перейдите к полной версии страницы.