Трудовые квоты, или Как трудоустроить завтрашних пенсионеров
Читайте також - Секреты тайм-менеджмента: 5 примеров, как все успеть
Отже, на практиці додатковими гарантіями при працевлаштуванні зможуть скористатися виключно особи віком від 50 до 60 років та лише частина жінок від 48 років, яким можливість виходу на пенсію до досягнення 60 років передбачена пенсійним законодавством. Сьогодні в Україні близько 6,2 млн громадян віком від 50 до 60 років. Враховуючи середні показники економічної активності цієї категорії населення, під державні гарантії в сприянні працевлаштуванню підпадають 3,7 млн осіб.
Механізм бронювання та встановлення квот для роботодавців не новий. Він з’явився в українському законодавстві ще у 1991 році. Це один з видів соціального захисту працездатних громадян, які не можуть на рівних конкурувати на ринку праці. Сьогодні в Україні, відповідно до закону Про зайнятість населення, для підприємств, чисельність працівників яких перевищує 20 осіб, діють п’ятивідсоткові квоти для працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Серед них - батьки, які одноосібно виховують дітей до шести років чи дітей-інвалідів, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування, особи, яким до настання права на пенсію залишилося 10 і менше років, учасники бойових дій, люди з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах.
Читайте також - Работа за границей: панацея или кормежка для мошенников
Зареєстрований у парламенті законопроект № 6614 пропонує розширити категорію підприємств, на які буде поширюватись обов’язок щодо працевлаштування осіб, яким залишилось до пенсії 10 або менше років. Пропонується включити підприємства, установи та організації з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб. Усі вони будуть зобов’язані працевлаштувати принаймні одну людину передпенсійного віку.
Розраховувати зазначену квоту та забезпечувати працевлаштування відповідних категорій роботодавці будуть самостійно. При цьому братимуться до уваги чисельність громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах і належать до таких, які неконкурентоспроможні на ринку праці. У разі необхідності роботодавці зможуть звернутися за сприянням для працевлаштування даної категорії громадян до служб зайнятості.
Читайте також - Нестандартный подход: как креативность помогает в бизнесе
Водночас роботодавці продовжать звітувати про зайнятість та працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню перед територіальними органами Державної служби зайнятості. У разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування зазначених громадян він буде оштрафований за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
Якщо законопроект буде прийнято, то більше осіб матимуть гарантії у сприянні в працевлаштуванні за рахунок розширення категорій роботодавців, на які поширюватиметься відповідний обов’язок. Разом з тим, із 3,7 млн осіб передпенсійного віку, на яких поширюються державні гарантії в сприянні працевлаштуванню, лише 7,3%, тобто 270 000, є безробітними.
У 2015 році, за даними Державної служби статистики, в Україні було понад 284 000 мікропідприємств із чисельністю зайнятих до 10 осіб та 43 500 підприємств із чисельністю працюючих від 10 до 50 осіб. При цьому на частину з першої категорії не поширюватиметься відповідний обов’язок, а частина з другої категорії вже мала працевлаштувати квотні категорії. Отже, існують невеликі резерви для працевлаштування осіб передпенсійного віку. До резерву працевлаштування можна віднести фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю. У 2015 році, за даними Держстату, у них загалом працювало 659 500 осіб.
Читайте також - Российские топ-менеджеры: время ушло или все еще впереди
Однак нововведення може мати й негативні наслідки - збільшити адміністративний тиск на підприємства з чисельністю працівників від 8 до 20 осіб. Адже цій категорії підприємств потрібно буде сприяти в працевлаштуванні осіб передпенсійного віку, і при поданні звітності вони зможуть показувати працевлаштування тільки відповідної категорії громадян. Натомість більшим підприємствам у зарахування виконання "квотного" працевлаштування рахуватиметься працевлаштування більш широкої категорії працівників, до якої, окрім працівників передпенсійного віку, віднесені також батьки, які одноосібно виховують дітей до шести років чи дітей-інвалідів, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування, учасники бойових дій, інваліди, які не досягли пенсійного віку, молодь, яка закінчила або припинила навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, та ін. Все це значно розширює можливості не тільки врахування вже працевлаштованих осіб, а й пошуку та найняття нових.
Квотування при працевлаштуванні є одним з механізмів забезпечення соціального захисту працездатних громадян. Проте для забезпечення працевлаштування людей передпенсійного віку одних лише квот замало. Потрібно вирішувати проблему комплексно - задіювати економічні стимули сприяння зайнятості, заохочувати економічну активність працівників передпенсійного віку та сприяти їм у заснуванні власної справи.
Євген Гороховець, експерт ІСЕД з питань зайнятості та соціально-трудових відносин
Хотите стать колумнистом LIGA.net - пишите нам на почту. Но сначала, пожалуйста, ознакомьтесь с нашими требованиями к колонкам.